Обласна інфекційна дитяча лікарня: НЕБЕЗПЕЧНО для життя дитини

Я просто таки закликаю всіх, хто має дітей або планує колись мати, прочитати це. Бо коли вашу дитину може забирати швидка, ви явно не будете шукати в інтернеті цей матеріал, який попався вам на очі зараз. Прочитайте зараз і будете знати, чого очікувати.

Нехай ті працівники лікарні, які дійсно висококласні професіонали, не сприймуть цей текст на власний рахунок, бо будь-яка лікарня – це система. А в системі, якщо механізм зламаний, якісні деталі значення не мають.

Загроза заразитися

Зайшли в двері лікарні – не на секунду не забувайте, що тут ви можите заразитися іншою інфекційною хворобою!

Я особисто спілкувалася з двома мамами діток немовляток до року, які приїхали з діареєю, виписалися, а через два дні повернулися з ротавірусною інфекцією. А це рвота, діарея, температура – кишкова інфекція. Це крапельниці і антибіотики для дитини, а у випадку тих, хто заразився цим в лікарні – це вже вдруге крапельниці, антибіотики.

Передається це просто – хвора дитина почесала попу або мама хворої дитини помила попу дитині, руки не помили, взялися за якийсь предмет, а потім за цей предмет взялася ваша дитина і після всього засунула руки в рот.

І знайте, що коли ви тільки поступили – ви не знаєте, в палату з ким вас селять, особливо, якщо ці люди також щойно поступили. Тест на рото вірусну інфекцію, наприклад, вам запропонують зробити тільки вранці (якщо ви приїхали вночі і не потрапили на вихідний день), як і всім іншим. А це значить, ви ніколи не знаєте, на що саме хвора дитина, з якою ви контактуєте в лікарні.

Маніпуляційний кабінет. Заборона мамам заходити з дітьми

Мама має право бути присутньою при всіх маніпуляціях, які проводяться з дитиною!

І нехай медики кинуть в мене тим наказом, яким вони мені аргументували заборону бути пристунім мамам, коли дитині ставлять катетор в вену.

Аргументи: 1) дитина психологічно краще почувається, коли поруч є мама. Особливо немовля! Звичайно, є істеричні особи, які тільки шкодять собі і дитині, але більшість – адекватні мами і будуть тримати дитині руку і допомагати лікареві.

2) чи знаєте ви, що роблять дитині за закритими дверима? І хто саме це робить?

Я декілька разів заспокоювала мам, які ридали під дверима по 20 – 30 хвилин, в той час, коли їхні немовлята, грудні дітки розривалися в істериках на все відділення. І катетер не могли поставити ні в ручку, ні в ніжку, вени лопалися. Прокалували всі доступні на тілі вени, ставили в голову.

Чи можна бути впевненою, що просто в вену дитині не може попасти мед сестричка після мед училища?

Чи можна бути впевненою, що дитині не нароблять синців на тілі ті, хто буде її тримати під час так званих «маніпуляцій»?

Мами, не погоджуйтеся щоб вас не пускали, вимагайте бути присутніми в маніпуляційній залі – ідіть до завідуючих, до головного лікаря, дзвоніть в управління охорони злоров'я. Ці витрачені пів години будуть варті того, що пережило б ваше дитя за цей час, повірте.

Прописати ліки від того,на що ви не хворі

Перед тим як щось підписувати – читайте, а перед тим, як купляти ліки, і тим паче – дозволяти їх давати/вливати вашій дитині – задайте питання по кожному препарату – що це, для чого, які причини це назначити. Потім зайдіть ще в інтернет і самі прочитайте, що вам прописали.

Моїй дитині хотіли через крапельницю залити препарат від перитоніту, бо я просто сказала, що у неї болить животик після їжі. Лікар в очі не бачила ні дитину,ні її аналізи і прописала це.Як виявилося, такий препарат можна призначати виключно при хворобах конкретного органу – підшлункової залози, коли на це є підстави. Через два дні мені сказали в тій самій лікарні,добре, що я не купила це і не дозволила вливати в дитя!

Не забувайте, що один з принципів нашої медицини – краще призначити, ніж не призначати. А принцип відповідального батьківства – краще перепровірити, ніж давати ліки.

У вас мають виникнути підозри, Якщо лікар виписує вам антибіотик, але ще не бачив/ла аналізу крові і не тикнула вам пальцем в той показник аналізу, який впевнено говорить, що є для цього підстави! Не маючи аналізів – не купляйте антибіотик, маєте – перепровірте чи дійсно це підстава для прийняття антибіотику. Перевірте дозування – чи дійсно воно для вашого віку і ваги, питайте про це у лікаря – нехай аргументують кожну свою дію. Краще бути в їх очах «сільно умной», ніж ризикувати здоровям дитини.

Робіть копії всіх аналізів і документів

Ви маєте читати і копіювати на телефон,наприклад, результати всіх обстежень і аналізів,які робили вашій дитин. Це дозволяє робити ст. 39 закону «Про основи законодавства у сфері охорони здоровя», закон «Про доступ до публічної інформації».

Мені вдалося це зробити тільки через головного лікаря.

Для чого це? А тому що ви не знаєте, що роблять вашій дитині і наскільки правильно трактують результати обстежень. Чули історії про зниклі чи переписані історії хвороби?

Якщо раптом лікування не буде коректним і призведе до негативних наслідків для здоровя вашої дитини, тільки ці копії допоможуть вам щось довести.

Я впевнена, що історію хвороби пацієнти також мають право отримати, напишу запит головному лікарю – почну розбиратися, нехай аргументують законодавчо, чому не дозволяють копіювати.

Вартість виписуваних препаратів.

Ну про це написано багато. Я завжди, коли отримую список ліків, що потрібно купити – в інтернеті перевіряю, що це, і яка головна складова препарату. Потім в аптеці питаю, чи є інші препарати з «..»(називаю головну складову препарату), дешевші. Зазвичай є. Зазвичай лікарі дивним чином виписують найдорожче і найпопулярніше, розрекламоване. Пошук аналогів дозволяє зекономити від 20 до 100 грн на препараті.

Наприклад, парацетамол – головна складова таких препаратів від температури як панадол, вартість яких 80-100 грн. Вартість свічок з назвою «парцетамол» - 12 грн.

Лактеалє – пробіотик, вживається для відновлення мікрофлори кишечнику після прийому антибіотиків, вартість – 100 грн. Ротабіотик - такж пробіотик з такими самими задачами, 200 грн (та сама складова, властивість, дозування).

І з моїх спостережень

Ми дійсно заслуговуємо на те, що маємо.

Прийомний покой цієї лікарні – на першому поверсі, а 1 і 2 відділення – на другому. Так от, на другому поверсі є такий собі душ з гарячою водою, де можна набрати мисочку, щоб помити дітей.

Але мамам – не можна! Вони мають митися на першому поверсі в прийомному покої. Коли я запитала, чому так відбувається, адже мами в лікарні по 5 днів лежать з дітками, часто – з немовлятами, і фізично просто важко залишити таку маленьку дитину і бігти на перший поверх купатися.

І знаєте, що мені сказали? – Що керівництво про цей факт не знало. І питання навіть не в тому, що не знало. А в тому, що значить окрім «вумної» мене за весь час ніхто ні разу не задавав їм це питання. Ніхто з мам, з тих, кому начебто це треба.

Ми можемо легше ставитися до власного перебування в лікарнях, до свого здоров'я. Але ми зобов’язані берегти здоров;я наших дітей.

Справа лікарів – лікувати, справа батьків – стежити, щоб дитині не нашкодили.

Тэги: больница болезнь детская инфекция инфекционка