• 0 Поддержать автора
  • Поделиться

Как научить ребенка делать домашнее задание самостоятельно?

Lena123   
Активный пользователь   
11 сентября 2012 20552 215
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 dia.ira 13 сентября 2012, 10:17
Девочки, очень заинтересовала эта темка.
Сынишке 4г (очень активный, совершенно неусидчивый).
В саду начинают понемногу давать домашние задания - разукрасить, соединить точки... и т.п. - на листике написано что надо сделать (акцентируют: если не хочет, может не выполнять; но желательно).
Обычно с ним сидим или я или муж: читаем задание (сынишка сам еще не читает); разбираем, что нужно сделать, акцентируем нужные моменты. Он сам разукрашивает, рисует линии.
Пытаюсь иногда выйти, чтобы сделал сам (но почти всегда бежит за мной, просит посидеть рядом; если мне нужно что-то срочно делать - делает сам, но результат не радует: закрашивает весь лист или не то, что нужно). Более 5-10мин делать ничего не может - надоедает и начинает бегать или мульты смотрит и вернуться к заданию уже не заставить
Возможно ли уже сейчас приучать делать правильно самого эти задания?

И еще - проблема одеть его в сад. Утром надо быстро собираться. А он начинает играться - бегает ("мама, слови меня"); я не хочу, не пойду в сад; не хочу эту кофту/футболку/шорты; и т.п.
Бужу его в 6,00утра (в 6,20уже нужно выйти из дому). Раньше еще будить? И так, по-моему, очень рано встает (ложится спать в 21,00вечера - обычно сам отрубается; раньше - ни в какую).
Экстремальные способы (повести в чем проснулся) - на практике навряд ли применимы (муж не даст, маловат еще, да и утром уже холодновато).


Після виконання завдання разом з ним розберіть, причому бажано, щоб він сам подивився: чи правильно зроблено, в чому помилки. Тобто потихеньку формувати вміння самостійно оцінювати результат, самому себе перевіряти. Якщо побачить навіть одну помилку - можна похвалити, порадіти разом з ним.



А одяг він сам хоч трохи вибирає, який саме одягати? Якщо ні, то спробуйте з вечора готувати комплект одягу, і дайте йому можливість спочатку вибрати одну з двох футболок, наприклад. А вранці, якщо закомизиться, то можна буде нагадати, що він сам вибрав. Або ж прямо вранці вибрати теж одну з двох речей, але тут є ризик, що він "з'їде з теми", і скаже, що взагалі сад не хоче. Якщо починає бігати - спокійно повторювати, наприклад, що ввечері ви з ним побігаєте та половите (тільки обіцянку треба виконати буде), але вранці час не для ігор. Можливо, треба буде повторювати досить довго, але тут головне, щоб він відчув, що мама не ведеться на його біганину. Тобто загальний принцип - такий собі принцип катка, поступово і повільно, але дитину в потрібне русло потихеньку направляти, щоб у нього чітко закріпилися відповідні правила. Знову ж таки, поговорити з ним в принципі (не вранці, а в спокійній обстановці), що в сад ходити треба. Якщо не хоче взагалі - запитати, а що він пропонує? Сидіти вдома самому? Чи мама з ним сидітиме, тоді не зможе заробити гроші, і він же самий не отримає свої улюблені ласощі, чи ходитиме у одних трусах, бо на одяг грошей не буде? Діти досить розумні, як правило, щоб такі речі зрозуміти. Можливо, не з першого разу, але зрозуміють. І якщо вже домовились в принципі, що в сад він таки ходить, то вранці знову ж таки нагадати, що ви ж з ним наче домовлялися, хай тримає своє слово.
Ну і так далі - основний принцип в тому, щоб перекладати на плечі дитини частину відповідальності, яку вона вже може нести. Яку саме вже може - це мама й визначить, тут треба добре знати дитину, але частіше мами якраз недооцінюють своїх дітей, думають, що вони ще зовсім маленькі.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
dia.ira

dia.ira

Имя: Ирина
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 422
Регистрация: 18.03.2011
Заходил(а): 09.08.2020
Город: Николаев
Район: Ленинский - ЮТЗ
Телефон: (066)859-48-61
dia.ira
Активный пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 jozh 13 сентября 2012, 10:35


Після виконання завдання разом з ним розберіть, причому бажано, щоб він сам подивився: чи правильно зроблено, в чому помилки. Тобто потихеньку формувати вміння самостійно оцінювати результат, самому себе перевіряти. Якщо побачить навіть одну помилку - можна похвалити, порадіти разом з ним.



А одяг він сам хоч трохи вибирає, який саме одягати? Якщо ні, то спробуйте з вечора готувати комплект одягу, і дайте йому можливість спочатку вибрати одну з двох футболок, наприклад. А вранці, якщо закомизиться, то можна буде нагадати, що він сам вибрав. Або ж прямо вранці вибрати теж одну з двох речей, але тут є ризик, що він "з'їде з теми", і скаже, що взагалі сад не хоче. Якщо починає бігати - спокійно повторювати, наприклад, що ввечері ви з ним побігаєте та половите (тільки обіцянку треба виконати буде), але вранці час не для ігор. Можливо, треба буде повторювати досить довго, але тут головне, щоб він відчув, що мама не ведеться на його біганину. Тобто загальний принцип - такий собі принцип катка, поступово і повільно, але дитину в потрібне русло потихеньку направляти, щоб у нього чітко закріпилися відповідні правила. Знову ж таки, поговорити з ним в принципі (не вранці, а в спокійній обстановці), що в сад ходити треба. Якщо не хоче взагалі - запитати, а що він пропонує? Сидіти вдома самому? Чи мама з ним сидітиме, тоді не зможе заробити гроші, і він же самий не отримає свої улюблені ласощі, чи ходитиме у одних трусах, бо на одяг грошей не буде? Діти досить розумні, як правило, щоб такі речі зрозуміти. Можливо, не з першого разу, але зрозуміють. І якщо вже домовились в принципі, що в сад він таки ходить, то вранці знову ж таки нагадати, що ви ж з ним наче домовлялися, хай тримає своє слово.
Ну і так далі - основний принцип в тому, щоб перекладати на плечі дитини частину відповідальності, яку вона вже може нести. Яку саме вже може - це мама й визначить, тут треба добре знати дитину, але частіше мами якраз недооцінюють своїх дітей, думають, що вони ще зовсім маленькі.


Дуже дякую!
І ще мене дуже цікаво (в одному з постів Ви пишете, що переорієнтували дочку на результат, замість сидіти за виконанням завдання доки не виконає) - як само переорієнтували?
А то мій чоловік теж такої думки - нехай сидить, доки не зробить/не поїсть і т.ін.
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 dia.ira 13 сентября 2012, 10:43


Дуже дякую!
І ще мене дуже цікаво (в одному з постів Ви пишете, що переорієнтували дочку на результат, замість сидіти за виконанням завдання доки не виконає) - як само переорієнтували?
А то мій чоловік теж такої думки - нехай сидить, доки не зробить/не поїсть і т.ін.


Там у дочки ціла купа взаємопов'язаних проблем була, тому і розгрібали купою.
Було: страх отримати погану оцінку, відсутність бажання вчитися (тобто механічно вчилася, бо сумлінна, але щирого бажання було нуль, постаралися "добрі" люди), якийсь ступор перед математикою, ну і це все разом виливалося у таке тупе сидіння над уроками, плюс без бажання розібратися у суті, а швидше вгадати і написати що-небудь, аби вчителька не сварилася.
Тому перше, що я поставила на меті зробити, це позабирати всі ці страхи, бо саме страхи все блокували. Твердо сказала, що сварити навіть за одиниці не буду, бо оцінки - це таке, лише приблизно відображають реальний стан дій, і самі по собі оцінки нікому не треба. Що важливо не оцінки, і не те, щоб вчителька не сварилася, а важливо те, які саме знання та навички у неї залишаться реально. Звісно, це не за десять хвилин розмови вирішилося, а кілька місяців знадобилося для більш-менш результату, і на практиці був випадок, коли таки отримала одиницю, і в паніці ховала щоденник (бо ж слова-словами, а хтозна, як би я насправді повелася, вона ж не знала тоді). Нічого, потихеньку побачила, що нічого страшного не відбувається.

Після цього пішов етап відновлення бажання вчитися. Трохи пояснювала, навіщо людині знання (наприклад, щоб не працювати все життя прибиральницею, а щоб був широкий вибір, де працювати, та й зарплата повище у хороших спеціалістів; також на елементарних прикладах, що ту ж математику треба хоча б на мінімальному рівні знати, щоб на базарі не надурили продавці тощо), трохи йшло через такі доречні варіанти в житті, коли ми самі чимось цікавилися та обговорювали в сім'ї (ми так любимо, наприклад, під час вечері разом щось зачепити цікаве, хоч із фізики, хоч із мови, хоч із життя суспільства, та й поговорити на таку тему), плюс книжки всякі цікаві вдома є, тобто якось так потихеньку показали, що це цікаво, коли пізнаєш щось нове. Разом вийшло так, що і цікаво вчитися, і потрібно для того, щоб було хороше майбутнє. Не сказала б, що тут повністю вже вирішено все, але в основному вже є.

Тепер власне по процедурі, так би мовити, виконання домашніх завдань.
Раз є за що зачепитися (тобто те саме бажання та якесь розуміння необхідності), то ми вже не різні боки барикади, і воюємо за ті уроки, а разом по одну сторону, тобто в нас одна мета, і ми співпрацюємо. Причому вже тут було зрозуміло, що вчимося не для оцінок, а для самої себе. І ще така позиція, що батьки допомагають, а не керують, а значить, в тих моментах, де дитина сама справляється, ми взагалі не ліземо. Наприклад, у нашої дочки щодо таких предметів як мова, література, географія тощо, взагалі не було якихось складнощів, а от з математикою біда. Тому "влізала" я лише по математиці, і тільки за запитом дочки, або якщо вже проблема вилізала на явний рівень.
І от якраз з математикою і було найяскравіше видно те саме дурне сидіння по три години. Я "влізла" і почала розбиратися, на що витрачається час, плюс де саме ті затики. Вияснилося, що дочка спочатку все пише на чорновику (причому навіть на чорновику, якщо десь по дорозі заплутається, все зачеркує і пише спочатку), а потім переписує в чистовик. І друга причина - вона елементарно не розуміє суті задачі, тому шукає з попередніх уроків щось схоже, і просто пробує повторити такі ж дії, як попугай. І виходило те саме виконання заради виконання, без справжнього результату. Так що я почала з нею кожен приклад розбирати усно, без жодного запису, до того моменту, щоб я побачила, що вона розуміє саме суть задачі. Після цього вирішити задачу ставало відносно просто, і не вимагало того переписування по сто разів. Правда, після деякого періоду таких занять вияснилося, що відстала з математики вона реально дуже серйозно, так що ми зараз паралельно доганяємо за попередні класи, тобто підтягуємо хвости, але це вже справа часу.
І ще третя причина була: звісно, поки вона так кілька годин посидить над зошитом, то мозок відмовлявся працювати взагалі. В неї було вбито в голову той самий принцип, що поки не зробиш уроки, зі столу не встанеш. Мені знадобилося кілька тижнів, щоб вговорити не сидіти сиднем, а робити перерви, плюс не зразу після школи сідати за уроки, а годинку відпочити. Бо ж бачила по її очам, що в голові вже пусто, то ж виганяла у сад погуляти-провітритись, і буквально через півгодинки о, вже знову в очах розум видніється. Значить, можна і попрацювати плідно, і те, що зайняло б неї години три, робиться за якихось двадцять хвилин.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.

Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 dia.ira 13 сентября 2012, 10:43


Дуже дякую!
І ще мене дуже цікаво (в одному з постів Ви пишете, що переорієнтували дочку на результат, замість сидіти за виконанням завдання доки не виконає) - як само переорієнтували?
А то мій чоловік теж такої думки - нехай сидить, доки не зробить/не поїсть і т.ін.



я о своих проблемах думаю, что я все же рано отдала в школу.. недоиграла с ребенком, вот сейчас идет сопротивление процессу обучения.


может рано, может не те занятия... может пилить или вышивать, гораздо интереснее...
мне кажется взрослых усидчивых людей тоже не много.
опять же.. я не могу заниматься долго решением одного и того же вопроса, но могу долго вышивать, и довести до конца большую вышивку.. вот я усидчивый человек?

)

а про одежду с утра - да. Дочка выбирала сама. Сейчас тоже.
Правда бывают проколы с наличием одежды - раскидывать начала .. но правда, тут же принимает решение ) но это решение же: пойду без носок, говорит.. (лишь бы не опаздывать). тут уже я не выдерживаю. Я морально не готова, чтобы без носок ))
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!

Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 jozh 13 сентября 2012, 11:22


Там у дочки ціла купа взаємопов'язаних проблем була, тому і розгрібали купою.
Було: страх отримати погану оцінку, відсутність бажання вчитися (тобто механічно вчилася, бо сумлінна, але щирого бажання було нуль, постаралися "добрі" люди), якийсь ступор перед математикою, ну і це все разом виливалося у таке тупе сидіння над уроками, плюс без бажання розібратися у суті, а швидше вгадати і написати що-небудь, аби вчителька не сварилася.
Тому перше, що я поставила на меті зробити, це позабирати всі ці страхи, бо саме страхи все блокували. Твердо сказала, що сварити навіть за одиниці не буду, бо оцінки - це таке, лише приблизно відображають реальний стан дій, і самі по собі оцінки нікому не треба. Що важливо не оцінки, і не те, щоб вчителька не сварилася, а важливо те, які саме знання та навички у неї залишаться реально. Звісно, це не за десять хвилин розмови вирішилося, а кілька місяців знадобилося для більш-менш результату, і на практиці був випадок, коли таки отримала одиницю, і в паніці ховала щоденник (бо ж слова-словами, а хтозна, як би я насправді повелася, вона ж не знала тоді). Нічого, потихеньку побачила, що нічого страшного не відбувається.

Після цього пішов етап відновлення бажання вчитися. Трохи пояснювала, навіщо людині знання (наприклад, щоб не працювати все життя прибиральницею, а щоб був широкий вибір, де працювати, та й зарплата повище у хороших спеціалістів; також на елементарних прикладах, що ту ж математику треба хоча б на мінімальному рівні знати, щоб на базарі не надурили продавці тощо), трохи йшло через такі доречні варіанти в житті, коли ми самі чимось цікавилися та обговорювали в сім'ї (ми так любимо, наприклад, під час вечері разом щось зачепити цікаве, хоч із фізики, хоч із мови, хоч із життя суспільства, та й поговорити на таку тему), плюс книжки всякі цікаві вдома є, тобто якось так потихеньку показали, що це цікаво, коли пізнаєш щось нове. Разом вийшло так, що і цікаво вчитися, і потрібно для того, щоб було хороше майбутнє. Не сказала б, що тут повністю вже вирішено все, але в основному вже є.

Тепер власне по процедурі, так би мовити, виконання домашніх завдань.
Раз є за що зачепитися (тобто те саме бажання та якесь розуміння необхідності), то ми вже не різні боки барикади, і воюємо за ті уроки, а разом по одну сторону, тобто в нас одна мета, і ми співпрацюємо. Причому вже тут було зрозуміло, що вчимося не для оцінок, а для самої себе. І ще така позиція, що батьки допомагають, а не керують, а значить, в тих моментах, де дитина сама справляється, ми взагалі не ліземо. Наприклад, у нашої дочки щодо таких предметів як мова, література, географія тощо, взагалі не було якихось складнощів, а от з математикою біда. Тому "влізала" я лише по математиці, і тільки за запитом дочки, або якщо вже проблема вилізала на явний рівень.
І от якраз з математикою і було найяскравіше видно те саме дурне сидіння по три години. Я "влізла" і почала розбиратися, на що витрачається час, плюс де саме ті затики. Вияснилося, що дочка спочатку все пише на чорновику (причому навіть на чорновику, якщо десь по дорозі заплутається, все зачеркує і пише спочатку), а потім переписує в чистовик. І друга причина - вона елементарно не розуміє суті задачі, тому шукає з попередніх уроків щось схоже, і просто пробує повторити такі ж дії, як попугай. І виходило те саме виконання заради виконання, без справжнього результату. Так що я почала з нею кожен приклад розбирати усно, без жодного запису, до того моменту, щоб я побачила, що вона розуміє саме суть задачі. Після цього вирішити задачу ставало відносно просто, і не вимагало того переписування по сто разів. Правда, після деякого періоду таких занять вияснилося, що відстала з математики вона реально дуже серйозно, так що ми зараз паралельно доганяємо за попередні класи, тобто підтягуємо хвости, але це вже справа часу.
І ще третя причина була: звісно, поки вона так кілька годин посидить над зошитом, то мозок відмовлявся працювати взагалі. В неї було вбито в голову той самий принцип, що поки не зробиш уроки, зі столу не встанеш. Мені знадобилося кілька тижнів, щоб вговорити не сидіти сиднем, а робити перерви, плюс не зразу після школи сідати за уроки, а годинку відпочити. Бо ж бачила по її очам, що в голові вже пусто, то ж виганяла у сад погуляти-провітритись, і буквально через півгодинки о, вже знову в очах розум видніється. Значить, можна і попрацювати плідно, і те, що зайняло б неї години три, робиться за якихось двадцять хвилин.



ооо.. меня еще убивает: подходит и начинает спрашивать или рассказывать: что-то вроде, а как вот тут сверху надо написать, потому что девочка сказала...

на вопрос - в чем задание, повторить не может...

т.е. какие-то сопроводительные, мелкие, но на ее взгляд важные детали, рассказывает..
а глобально - что надо сделать? вопрос может ввести в ступор...
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Анюта_80 13 сентября 2012, 11:31



ооо.. меня еще убивает: подходит и начинает спрашивать или рассказывать: что-то вроде, а как вот тут сверху надо написать, потому что девочка сказала...

на вопрос - в чем задание, повторить не может...

т.е. какие-то сопроводительные, мелкие, но на ее взгляд важные детали, рассказывает..
а глобально - что надо сделать? вопрос может ввести в ступор...


Аналогічно.
Ну в нашому випадку, я так зрозуміла, це якось пов'язано з тою самою звичкою повторювати виконання якоїсь вправи, не вникаючи в суть. Причому, це ж проявилося ще й у тому, що може (все ще може, хоча й рідко, ще в процессі вирішення ця проблема) спокійно після уроку піти, записавши домашнє завдання, але без розуміння, що саме треба зробити. Привчаю, щоб зразу оцінювала, чи все їй зрозуміло, і якщо є сумніви, щоб зразу у вчителя уточнила неясні місця.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
dia.ira

dia.ira

Имя: Ирина
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 422
Регистрация: 18.03.2011
Заходил(а): 09.08.2020
Город: Николаев
Район: Ленинский - ЮТЗ
Телефон: (066)859-48-61
dia.ira
Активный пользователь
   13 сентября 2012
Девочки, а мой сынишка вообще никогда и ничего мне не рассказывает, что у них было сегодня в садике (причем знаю, что у них занятия каждый день - то танцы, то лепят, то рисуют, то музыка и много еще чего). Всегда расписание висит и меню. Как ни пытаюсь расспрашивать я или муж - что же было в садике, что кушали, как день прошел - все хорошо, говорит. И все
Если начинаю настаивать, уточнять, наводящие вопросы - говорит, что не хочет рассказывать.
Иногда может сказать типа клоун был (но мне то воспитатель рассказала, что клоун выступал еще 3 дня назад).
Прямо не знаю как и быть?
Lena123

Lena123

Имя: Елена
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 337
Регистрация: 28.09.2010
Заходил(а): 07.05.2015
Город:
Район: Заводской - Намыв
Телефон: 0972990602
Lena123
Активный пользователь
   13 сентября 2012
Да вы не переживайте, никто из детей не рассказывает что с ними происходит в садике.
Lena123

Lena123

Имя: Елена
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 337
Регистрация: 28.09.2010
Заходил(а): 07.05.2015
Город:
Район: Заводской - Намыв
Телефон: 0972990602
Lena123
Активный пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 dia.ira 13 сентября 2012, 10:17
Девочки, очень заинтересовала эта темка.
Сынишке 4г (очень активный, совершенно неусидчивый).
В саду начинают понемногу давать домашние задания - разукрасить, соединить точки... и т.п. - на листике написано что надо сделать (акцентируют: если не хочет, может не выполнять; но желательно).
Обычно с ним сидим или я или муж: читаем задание (сынишка сам еще не читает); разбираем, что нужно сделать, акцентируем нужные моменты. Он сам разукрашивает, рисует линии.
Пытаюсь иногда выйти, чтобы сделал сам (но почти всегда бежит за мной, просит посидеть рядом; если мне нужно что-то срочно делать - делает сам, но результат не радует: закрашивает весь лист или не то, что нужно). Более 5-10мин делать ничего не может - надоедает и начинает бегать или мульты смотрит и вернуться к заданию уже не заставить
Возможно ли уже сейчас приучать делать правильно самого эти задания?

И еще - проблема одеть его в сад. Утром надо быстро собираться. А он начинает играться - бегает ("мама, слови меня"); я не хочу, не пойду в сад; не хочу эту кофту/футболку/шорты; и т.п.
Бужу его в 6,00утра (в 6,20уже нужно выйти из дому). Раньше еще будить? И так, по-моему, очень рано встает (ложится спать в 21,00вечера - обычно сам отрубается; раньше - ни в какую).
Экстремальные способы (повести в чем проснулся) - на практике навряд ли применимы (муж не даст, маловат еще, да и утром уже холодновато).

Совершенно типичное поведение для 4-х летнего малыша. Все так и должно быть! Живой, подвижный ребенок! Нет у вас никаких проблем.
dia.ira

dia.ira

Имя: Ирина
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 422
Регистрация: 18.03.2011
Заходил(а): 09.08.2020
Город: Николаев
Район: Ленинский - ЮТЗ
Телефон: (066)859-48-61
dia.ira
Активный пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Lena123 13 сентября 2012, 13:03
Да вы не переживайте, никто из детей не рассказывает что с ними происходит в садике.

Да? А соседкин при мне рассказывает своим родителям как и что делает в саду (на 5мес старше нашего)
Тяпа

Тяпа

Имя: Наталия
Группа: Хранитель форума
Сообщений: 14438
Регистрация: 10.01.2011
Заходил(а): 08.03.2024
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 099 050 8599
Тяпа
Хранитель форума
   13 сентября 2012
Когда загоняют в угол, можно стать биссектрисой, опуститься до медианы, веря в то, что третьего не дано. А оно есть, и зовут её – высота. (с) А.Попов

¡иɯʎdʞ ин ʞɐʞ 'ɐнɔɐdʞǝdu qнεиЖ))


Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Тяпа 13 сентября 2012, 13:48


ну что, я разгребла стол. убрала все с него...

пока дочь сидит делает сама... но еще ж не вечер...)
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!
Крокозябра

Крокозябра

Имя: Ірина
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2533
Регистрация: 25.06.2010
Заходил(а): 16.02.2015
Город: Николаев
Район: Заводской - Лески
Крокозябра
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Дівчата, це тільки в мене така "неправильна" дитина, що намагається як мога швидше зробити уроки?
При чому найшвидше виконує ті, що найменше її цікавлять.
Мотивує це тим, що не хоче витрачати час на те, що їй не подобається, і чим скоріше зробить нецікаве, тим більше в неї буде часу для того, що подобається.

Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Крокозябра 13 сентября 2012, 17:00
Дівчата, це тільки в мене така "неправильна" дитина, що намагається як мога швидше зробити уроки?
При чому найшвидше виконує ті, що найменше її цікавлять.
Мотивує це тим, що не хоче витрачати час на те, що їй не подобається, і чим скоріше зробить нецікаве, тим більше в неї буде часу для того, що подобається.



почему же неправильная ))
нормальный, взрослый подход..
я сознаюсь, нелюбимые дела на работе могу тоже затягивать.. хотя потом думаю, нет, чтоб сделать по-быстрее и забыть.
Ваша дочка выбрала такой стиль работы, учебы при котором ей комфортно молодец она!
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!
Крокозябра

Крокозябра

Имя: Ірина
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2533
Регистрация: 25.06.2010
Заходил(а): 16.02.2015
Город: Николаев
Район: Заводской - Лески
Крокозябра
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Анюта_80 13 сентября 2012, 17:06


почему же неправильная ))
нормальный, взрослый подход..
я сознаюсь, нелюбимые дела на работе могу тоже затягивать.. хотя потом думаю, нет, чтоб сделать по-быстрее и забыть.
Ваша дочка выбрала такой стиль работы, учебы при котором ей комфортно молодец она!

Трошки пооффтоплю...
Це дочка просто заміж не хоче
Вона в минулому році мені сказала, що вчитись не хоче, і школа їй на фіг не потрібна.
Я їй відповіла, що якщо вона покине школу, то їй дорога або в двірники, або заміж. В двірники я її не пущу, а підлітків заміж тільки на Сході беруть, так що їй пряма дорога в гарем, в якому вона буде постійно ходити в паранджі і кожен рік дітей народжувати.
Вона подумала і вирішила, що в гарем вона не хоче, краще буде продовжувати вчитись в школі.
Але все одно школу не любить, хоч і відмінниця

Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Крокозябра 13 сентября 2012, 17:22

Трошки пооффтоплю...
Це дочка просто заміж не хоче
Вона в минулому році мені сказала, що вчитись не хоче, і школа їй на фіг не потрібна.
Я їй відповіла, що якщо вона покине школу, то їй дорога або в двірники, або заміж. В двірники я її не пущу, а підлітків заміж тільки на Сході беруть, так що їй пряма дорога в гарем, в якому вона буде постійно ходити в паранджі і кожен рік дітей народжувати.
Вона подумала і вирішила, що в гарем вона не хоче, краще буде продовжувати вчитись в школі.
Але все одно школу не любить, хоч і відмінниця


вот оно что...
хороший подход.. про дворники всегда знала.. а про гарем - как-то не додумывалась )) зарядить
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!
Нява Малика

Нява Малика

Имя: Анна
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2286
Регистрация: 26.06.2010
Заходил(а): 10.01.2023
Город: Николаев
Телефон: 063 999 00 33
Нява Малика
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Анюта_80 13 сентября 2012, 17:36


вот оно что...
хороший подход.. про дворники всегда знала.. а про гарем - как-то не додумывалась )) зарядить

На востоке гарем был неплохой карьерой для девушки. Обеспеченной становилась не только она, но и определенные члены ее семьи :-) Так что про гарем не надо...
Меня часто спрашивают: "Как ты все успеваешь с двумя детьми. В чем секрет?". Мой секрет прост - я нихрена не успеваю. 
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Крокозябра 13 сентября 2012, 17:22

Трошки пооффтоплю...
Це дочка просто заміж не хоче
Вона в минулому році мені сказала, що вчитись не хоче, і школа їй на фіг не потрібна.
Я їй відповіла, що якщо вона покине школу, то їй дорога або в двірники, або заміж. В двірники я її не пущу, а підлітків заміж тільки на Сході беруть, так що їй пряма дорога в гарем, в якому вона буде постійно ходити в паранджі і кожен рік дітей народжувати.
Вона подумала і вирішила, що в гарем вона не хоче, краще буде продовжувати вчитись в школі.
Але все одно школу не любить, хоч і відмінниця


Геніально!
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 Нява Малика 13 сентября 2012, 17:49

На востоке гарем был неплохой карьерой для девушки. Обеспеченной становилась не только она, но и определенные члены ее семьи :-) Так что про гарем не надо...


Ви тільки раптом не "здадіть" тему дочці Крокозябри. А то ще назад передумає вчитися.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
Крокозябра

Крокозябра

Имя: Ірина
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2533
Регистрация: 25.06.2010
Заходил(а): 16.02.2015
Город: Николаев
Район: Заводской - Лески
Крокозябра
VIP пользователь
   13 сентября 2012
Цитата: #9550 jozh 13 сентября 2012, 17:51


Ви тільки раптом не "здадіть" тему дочці Крокозябри. А то ще назад передумає вчитися.


Нє, вже не передумає. Тут став в пригоді доччин егоїзм: - Як це гарем??? Як це багато дружин??? Вона ж єдина і неповторна!!! І як це вона, така красива, буде в паранджі ходити!
А матеріальні блага її поки що менше цікавлять...
Просматривают эту тему:

Forum