Професійне, емоційне вигорання

Я емоційно вигоріла на попередній роботі. Але до третьої стадії не дійшла. Звільнилась.
Темп роботи тоді дійсно був скажений. Постійно на телефоні, з 8ї ранку подекуди до 21ї. Графіки, плани, терміни, людський фактор...
Спочатку, дійсно, такий драйв! По-перше - у мене все виходило. Я все виконувала. Потім оце дибільне (вибачте) відчуття, що замість тебе ніхто не зробить. Йду у відпустку, за умови, що телефон вмикатиму 1 раз на день ввечері і телефонуватиму одній людині. Відпустка емоційного полегшення не приносить, трошки може фізичного - відіспалась.
На тому все і закінчилось.

В мене вийшло, як у тій повісті, де людина прочитала медичний довідник і знайшла у себе майже всі хвороби, крім родової гарячки.
Як мінімум перша стадія точно. З періодичним вилазанням на другу.
От і думаю собі. Може, ну його, це програмування? Ще ж рекомендують при професійному вигоранні змінювати вид діяльності, ну хоча б на суміжний. А я вже ого-го скільки років все в тих програмних кодах длубаюсь. А хочеться щось таке робити, щоб помацати можна було.   Може, почати в'язати шапочки на продаж?   Чи теє, квітникарем піти працювати? Правда, квіти в мене чогось сохнуть майже всі, скільки не саджала. Ото лише кущ троянди якимсь дивом прижився, хоча по ньому діти в минулому році гасали та поламали аж до кореню. А ще занадто хороші аналітичні здібності заважають, весь час влізають у справу та бурчать, що тут отак і отак, а не так як оті всі дурні вважають... Ще б навчитися трохи ввічливості та скромності, ціни мені б не було. А так, лише відлякую потенційних клієнтів незалежно від роду діяльності. Ех...

Так, це був потік вільної свідомості під вечір на фоні осіннього депресо-вигорання.
Але питання лишається. Що б його таке робити, коли робити нічого не хочеться? Поговоримо?

Додам ще - я так собі думаю, що поняття вигорання не обов'язково стосується роботи, це можна примінити і до виховання дітей, якщо мама точно як та білка в колесі замотується, особливо якщо їх двоє-троє та більше, і всі маленькі, і кожен день - як день сурка. Та й взагалі до будь-яких обов'язків, образу життя, де щось треба виконувати більш-менш однотипне зо дня в день, з року в рік.

А я сбежала с такой работы в декрет....   Через месяц ВЫХОДИТЬ!!!!! нО   декрет больше не вариант.......и чё я буду делать?

 ой, напомнили мне, я во время беременности безумно хотела работать продавцом в цветочном павильоне:)))) муж крутил пальцем у виска. А я просто балдела от аромата цветов:) Чего только не придумают беременные мозги!)

А я всі ці стадії пережила, потім знайшла вихід - пішла в дикретну  відпустку. Тобто дикрет сам мене знайшов і вирішив врятувати. мій малюк не зважаючи на те, що мені вже не 20 років... вирішив таки з'явитись і врятувати мене від повного кошмару на роботі... Стан мій був уже на волосинці, хотілося кричати від пустоти і я постійно плакала... А потім ще й  стеля впала на роботі, добре що не на голову... але я пройшла на тому місці і через хвилину обвалилася стеля!!!! Кошмар, що робити, як працювати в такому приміщені. Де шукати кошти на ремонт??? Та ще й директорка каже - шукайте спонсорів!!! Хай тепер сама шукає, к.... а!!!  А вихід прийшов сам!!!! Так легко стало, просто кайф... 

спасибо за статью, очень полезная информация, как раз  переживаю это самое эмоциональное выгораниетеперь знаю как с этим бороться

только недавно депрессию обсуждали, я еще говорила, что как-то нехорошо близка к ней....почитала...похоже, что у меня все-таки выгорание на второй стадии....
кстати. о светофорах )) меня все знакомые всегда спрашивали, чего это я так люблю детей в слинге носить (тяжело же!), а для меня это было золотое время: детя на себя надел и можно о нем не думать, пока идешь. отдыхала, расслаблялась - и всегда в норме была. а сейчас младшая уже с полгода как в слинге категорически не сидит, с рук слезает, носится....вот где брать эти 20минут в день на расслабление? .... а даже если они есть, уже на автомате стараешься что-то полезное успеть сделать

Оу, це така пастка! Те ж саме - весь час собі думаєш, ось зараз дороблю те і те, і все, можна буде відпочивати з чистою совістю!   Ага, фігвам... Обов'язково ще щось прилізе, і таке прям термінове і важливе, що жах!   І ніяк себе відучити не можу.

у меня план на пять лет вперед расписан, и отдых я туда забыла вставить....только сидение в интернете )) ну как бы и отдых, и польза (что-то нужное ищу себе), а в результате зависаю на форуме - ни отдыха, ни пользы, одно чувство вины ))

Когда у меня много, ооочень много  работы, я ложусь спать. Или иду гулять. Серьезно. После отдыха, даже короткого, сил становится и больше, и эффективность труда повышается. То, что выглядит как барство или глупость, на самом деле - рациональный подход. 
Но вера в это пришла ко мне не сразу))).