Домашнее задание в детском саду

Я не знаю, що дають, в інших садочках, але в нас ось завдання для дітей 5-го року на ці вихідні було таким - розфарбувати намальовані овочі, назвати їх зменшувальними назвами вголос. Обвести ті, що ростуть на землі зеленим, а під землею - коричневим. Складати речення-описи кожного овочу з вказанням кольору та того, де він росте. 
Мені здається, розмальовувати картинки і обводити овочі різними кольорами замість дитини - це був би сильний перебір. 

у вас обов'язкові завдання? Нашим завдають тільки по бажанню батьків і у домашні зошити.

У нас приблизно такі ж. Домалювати грибочків стільки аби стало три, заштрихувати великі цифри різними способами.. Звісно що чотирирічна дитина у змозі зробити їх самостійно, а от зробити самосійно поробку у два з хвостиком... Я не уявляю як.

Ну, в нас же коррекційна група. Звісно, за невиконання нічого не буде, але якось дивно відмовлятись від того, щоб займатись із своєї власною дитиною. 
Поробки в нас не просили. Є виставки та ярмарки, але там суть завдання в тому, що діти повинні допомагати батькам, тобто вони не зовсім дитячі. Але такі прохання надходять 2-3 рази на рік.
 

от сусідка з донькою(3роки) днями виконували завдання- зробити родинну квітку. У середину дитину, пелюсткі- інші родичі. Спосіб виконання- любий. Я, як зробити це без допомоги дорослого, в такому віці, не знаю як. 
Про це, я так зрозуміла, питала Ссылка

Вони взагалі багато чого цікавого роблять- поробки до кожного свята, ілюстації до оповідання, власну книжку... 

 

нам в садике ничего не задают, но если сами что-то делаем, то выглядит обычно так: Соня говорит, что рисовать, а я это рисую. и это ей 4 года. я была бы абсолютно счастлива, если б она рисовала зеленое небо или красные деревья. не вижу, в чем тут проблема. этим детские рисунки и прекрасны. сама иногда тоже рисует, но мало и абстрактно в основном ))) а младшая (2 года) рисует исключительно сама и только "каляки-маляки". пытаться направлять ее бесполезно, только скандал будет. тоже не вижу никаких проблем в этом. если б надо было нести на конкурс, я б предложила что-нибудь интересное, но делал бы все равно ребенок. и, по-моему,задания обвести зеленым "наземные" овощи и коричневым "подземные" - это не для развития творческих способностей. это скорее по естествознанию ))) просто используются картинки вместо букв, так что красота "почерка" не принципиальна ))

на зошиті підписали "підготовка руки до письма" 

 

"на зошиті підписали "підготовка руки до письма" " - я не помилилась )))

Дівчата, а ви вважаєте самостійні навички важливішими за сумісну родинну творчість? чому?

Молодці, що тут скажеш :)))

Я ж і кажу про те, що ж робота для спільного виконання, є для самостійного. Наприклад, в родинному дереві головне не спосіб виконання, а сам факт того, що дитині розповідають про родинне дерево, про її коріння. Ми теж робили в цьому році, але дуже примітивне - просто треба було батькам вписати імена дитини, батьків і бабусь-дідусів. Але при цьому треба було розповісти - ось ми твої мама і тато, а в нас є свої мама і тато, твої бабуся і дідусь, ну і в такому дусі. Розмова про родину, словом. 
Моя дитина після цього завдання вже кілька тижнів всім розповідає, що, виявляється, її буся, це мама її мами. Вона мені вчора приносить телефон і каже - мама, твій папа телефонує :)

Це завдання конкретно на ці вихідні в нас. Взагалі, вони бувають різні.
 

а почему надо противопоставлять одно другому? если ребенок хочет небо зеленім нарисовать, а мама говорит, что надо синим, то это не семейное творчество, а диктатура мамы (сорри). ну хорошо, скажем более мягко - это мамино творчество. ничего плохого нет, но вообще-то ребенку тоже хочется сделать что-то САМОМУ. не в диночестве, а своими силами - об этом речь. есл спросит, как лучше, или попросит помочь, то надо помочь, а если сам, то зачем вмешиваться?

Я не вважаю щось важливішим, щось менш значущим. Я вважаю, що це різного типу завдання. 

alisa, ну так різні завдання потребують різного підходу, чи не так?

"Я не вважаю щось важливішим, щось менш значущим. Я вважаю, що це різного типу завдання. " - про це мій попередній пост ))

потребують, але якщо в садочку пропонують дітям намалювати природу, то діти, мабуть, і повинні малювати, а не батьки. 

таке в мене склалося враження з постів.

От  уявляю я собі таку ситуацію. Малює дитина (на завдання із саду) квадратне синє сонечко, а мама їй розказує, що аби було зрозуміло що це сонечко не тільки нам, але і татові і діткам в садочку і виховательці, то краще намалювати його жовтим круглим. І показує як. "Ставимо на аркуші цяточку і від неї пензликом з фарбою намотуємо клубочком. Мотаємо, мотаємо.. Ось яке гарне сонечко, тільки без променів. промені потрібні сонечку, правда. І коротенькі, ось які, які до дерева дістають, і довші, які до будиночку, і довгі-довгі, що травичку гріють." 

Намалює після цього дитина з мамою-тиранкою щось схоже на те, що в садочку завдали. Яка нещасна, не дозволили абстракцію незрозумілу намалювати. Та синіх сонечок вдома можна малювати-нехочу, чи в когось дефіцит паперу

давайте мухи - отдельно, котлеты - отдельно. если у ребенка не получается нарисовать кружок, и мама показывает, как это можно сделать, то она помогает. а если ребенок хочет нарисовать солнце синим и без лучиков, а мама настаивает на "классическом" исполнении, то мама таки неправа. желтое солнышко с лучиками - это чистой воды символ. лучи от солнца видны далеко не всегда, да и то не в виде полосок, отходящих от круга. если посмотрите классические пейзажи, то убедитесь, что солнце там может быть какого угодно цвета, но почти никогда не желтого. незашоренное детское сознание видит солнце именно так. это нам уже вбито в голову, что оно желтое с лучиками. так что если ребенок рисует красное море и синее солнце, то просто он видит природу во всей ее красе и многообразии ))) не знаю, как насчет дифицита бумаги, но зачем учить ребенка быть собой только дома, а при людях притворяться? почему синее солнце приравнивается к невыполнению задания?

бо садок це не художня школа, там вчать і формам і кольорам і рахунку і природознавству і купі різних направлень. Ну і завдання дають відповідні.

Ви бачите щось погане в тому, аби навчити дитину базовим прийомам зображення символів? При чому тут удавання я не зрозуміла. 
Бажання розвивати у своєї дитини якісь творчі здібності це одне, пускання за течією-зовсім інше. До того ж не у кожної дитини є талант образотворчого мистецтва, якщо вже про нього мова. Та і у дворічної дитини не такий вже великий багаж вражень, аби вона вільно могла зображати любі явища у природній їх красі. Ми ж саме про цей вік розмову ведемо, так? 

а почему со всеми детьми занимаются лепкой и рисунком, хотя способности есть далеко не у каждого? потому что это учит чувствовать себя, не бояться показать себя и свои чувства другим, искать способ выражения этих чувств. вот у меня старшая дочь не очень любит рисовать, я уже писала. когда я ее просила нарисовать солнышко, она говорила, что не умеет и просила показать, как это сделать. я показала классическое солнышко с лучиками. она научилась его рисовать. а у моих друзей-художников ребенок рисует постоянно и очень это любит. сначала каляки-маляки, но его никто не учил, как правильно, а постепенно в этих абстракциях проступают образы. ну то есть, как бы это правильно объяснить....он с самого начала рисовал осознанно, просто навыки были не развиты. как с речью - сначала абракадабра, но начинаешь вслушиваться, понимать отдельные слова, потом фразы. то есть это всегда был какой-то поток мысли, просто непонятный нам взрослым. в два года учить солнышко путем рисования кружка с лучиками - сомнительная польза. мелкая моторика и от синего квадратного развивается. солнце, как явление, уж точно лучше по другому объяснять...что остается? правила приличия для детского сада? будь как все, а то засмеют, не поймут, заругают? понравиться воспитательнице? учиться исполнительности без включения фантазии? не рановато для двух лет? если б речь шла о первоклашках, я б поняла логику, но два года это явный перебор. в два года уж точно можно себе позволить рисовать синее солнышко)))

та можна малювати синє сонечко не тільки у два роки. В любому віці. 

але якщо у садочку вчать кольори, зараз жовтий, і на закріплення дали д/з намалювати сонечко, то синє звичайно можна, але навіщо
 Або якщо вчать пори роки, то зиму дворічна дитина бачила одного разу майже рік тому, якщо жила у Миколаєві, то може й зовсім не бачила :( і їй немає значення який сніг є, вона просто хоче малювати фіолетовим. Яка гарна нагода посидіти разом, розказати що буває сніг, який він, зробити з дитям з вати сніговика.. Чи й не обмеження творчості. 
Обмеження творчості, на мій погляд, розглядати домашку з дитсадка як єдину можливість реалізації

на цьому, мабуть, я вже повністю висловила свою думку, по питанню Христини.

Якщо коротенько, до до певного віку не вбчаю нічого поганого в тому, аби допомогти дитині. Вона тільки вчиться. І немає значення що це- одягання, читання, харчування чи домашнє завдання. Всьому свій час, не одразу діти вміють викладати свої думки малюнком чи якимось іншим чином.