jozh VIP пользователь
27 August 2012
Цитата: #9374 alisa 27 August 2012, 16:12
Яка конкретно зі згаданих? Міллера чи про групи?
Як на мене, то до родини не придатна жодна з них. Групи складаються добровільно, по інтересах. А в родині вільний вибір роблять тільки дві людини - мама та тато, і вибирають вони при цьому одне одного, але не дітей. Можливо, якби вони формували групу по власному бажанню, то конкретну дитину вони б нізащо не взяли, а так - вибору нема і треба витратити більше часу та сил на пошук контакту.
Щодо ж утримання в полі зору об"їєктів, то знову ж-таки - якщо вже брати глобально, то в полі зору треба тримати роботу, дім, чоловіка, батьків, друзів і так далі, а не тільки дітей.
Якщо хочете математики - то ось простий приклад. 7 дітей, 2 дорослих, які працюють до 18.00. Діти лягають о 22.00. Батьки повинні прийти додому з роботи, приготувати їсти, перевірити уроки і поприбирати. Скільки хвилин уваги отримає кожна дитина від мами та тата?
Ви це так жартуєте, чи дійсно вважаєте?
Так, діти народжуються без попередньої нотаріально засвідченої письмової згоди в усіх членів родини. Але малою групою від цього родина не перестає бути. Фактор добровільності взагалі не має ніякого відношення до поняття малої групи, по-перше, а по-друге, скласти в родині між всіма членами хай не дуже такі тісні, але хоча б нормальні відносини - задача батьків і є, між іншим. До того ж, ми зараз говоримо не про хороших-поганих дітей, умовно кажучи, а про їх кількість. І в родині з однією дитиною можуть бути такі відносини між батьками та дитиною, що хай йому грець...
Коли увага переключається на роботу, друзів тощо, то діти "схлопуються" в один об'єкт "діти", є таке явище, воно природнє і нормальне. Коли людина реалізує себе у зовнішньому світі, взагалі поняття "сім'я та дім" в неї схлопується в один об'єкт, бо це інший рівень уваги. Мова ж іде про одночасність.
Якби це було не так, то вже приготувати якийсь нещасний суп було б неможливо - бо лише кількість компонентів для супу перевищує дев'ять, а ще в кухні є стіл, холодильник, газ тощо.
По-перше, сім'ї дуже різні, і не всюди батьки працюють до 18.00. Я ж не кажу, що всі повинні все кинути і почати народжувати дітей пачками. Я кажу про те, що виростити 3-7 дітей можливо, так щоб кожна дитина отримала повноцінну увагу від батьків.
А по-друге, якщо, маючи семеро дітей, батьки ще й будуть їм перевіряти уроки і прибирати... то ніякого здоров'я не вистачить, дійсно, не те що уваги.
До речі, цим і відрізняються успішні багатодітні сім'ї - в них діти вчаться самостійності та відповідальності раніше, а не так, що здоровому хлопцю в 15 років ще й уроки перевіряти треба та посуд після нього мити... В мене, правда, поки що лише двоє, але уроки я їм перевіряла у загальній складності разів шість чи сім за всі роки разом, не більше, та й то за їх проханням у складних випадках. Посуд я вже скоро й забуду, як мити. Прибирають у своїх кімнатах повністю самі, я туди вже й не заглядаю з питань прибирання.
Так що за умови раціональної організації часу мама якраз перестає бути домогосподаркою та обслуговуючим персоналом для своїх дітей, а починає виконувати ті функції, які є власне материнськими - та сама індивідуальна увага до дитини, щоб поговорити з нею, приголубити, втішити тощо. А дітям це якраз корисно, змалечку привчатися до праці та самостійності, так що і з цієї точки зору не можна якось обвинувачити.
Отже, за умови раціональної організації побуту, хай навіть обидва батьки працюють за строгим графіком найманою працею (що взагалі-то дійсно мало сумісне з багатодітством), з 18.00 до 22.00 отримуємо приблизно півгодинки індивідуальної уваги кожного з батьків в будній день на кожну дитину, і це якщо дійсно строго з кожним окремо проводити час. Як Ви думаєте, багато це чи мало? Враховуючи, що за даними статистики, в середньому батьки витрачають приблизно 25 хвилин в день на спілкування з дітьми (пруфлінк не наводжу, бо так просто тикнулася в гугл, чисто співставити, так що про серйозність цих статистичних даних сказати нічого не можу), а це ж в сім'ях взагалі, де в середньому 1-2 дитини.
Страшно - це коли ти
вбиваєш в собі Людину. Не
можна керуватись страхом, коли
вирішується твоя
доля.
Ставлюся з відвертим
презирством до будь-кого, хто
підтримує нинішній владний
режим хоча б за допомогою слів
типу "всі вони однакові" або
вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
. Между старшей и младшей сестрой расстояние в 18,5 лет. Что скажу из плюсов: однозначно - отличная семья, четверо родных людей в дополнение к "стандартному набору родственников" это ОЧЕНЬ хорошо! Мама моя однозначно совершила подвиг. Теперь, имея своих двоих, я это четко понимаю. Все мы 5-ро с высшим образованием и дополнительным (все закончили муз. и худ. школы), у нас были ролики, коньки, велосипеды.
Зараз тема кудись не туди заверне. 
