яка я з тобою згодна... не передати...

Дівчата, є зрозуміле обурення тим, що депутати розійшлися до ранку. Маю великі сумніви, що більшість з них пішла додому міцно і спокійно спати, не такі в них залізні яйця. До ранку вони мають написати проекти постанов, за які голосувати формально створена більшість. Але це все ті ж, хто був в парламенті і раніше, з усіма своїми різними баченнями всього: починаючи від імені спікера, закінчуючи кожним пунктом змін до Конституції чи умв повернення до Конституції 2004 року. Якщо б їх зараз зачинили в залі і примусили працювати прямо в залі, це була б чудова телевізійна картинка, але абсолютно провальна тактика. У депутатів є команди юристів, помічників, які вичітують всі закони, які чипляє зміна, яку збирається голосувати парламент, без цих команд робота триватиме довго. Є елементарна необхідність узгоджувати рішення у кулуарному спілкуванні. Так, хочеться такий парламент, який працює і домовляється прямо в залі, але зараз такого немає.
Метою мого допису не є віправдання дій депутатів. Я просто приєднуюся до прохання продиратися крізь емоції.
Пригадайте будь-які організаційні питання тут, на мамському форумі. Не за одну сторінку, годину, день вдається домовитися про буденні речі. В парламенті на кону найсерйозніші речі. Прямо на початку сесії з'ясувалося, що Тігіпка і його групи не буде на голосуванні, нехай колишні, але все ж ПРівці залишаються все тими ж пов'язаними багатьма домовленостями і страхами. Ніхто не дав би гарантії, що це засідання не стало б таким же провальним, якщо б одразу поставили найсерйозніші питання, і тоді б ми кричали від безвиході, що ці покидьки взагалі не здатні працювати і утримувати більшість.
На все це і потрібна ця ніч.

за спиною - це в цій же темі у повідомленні? ню-ню.
я повторила запитання, коли в темі не було жвавого обговорення, ви були он-лайн, проте ви їх проігнорували, я зробила свої висновки. далі класична схема після з'їзду з запитань: "обидка" як привід не відповідати.
нудно з вами... однаковими...

У цьому пасквілі пряма брехня: людину виносили в простирадлі, а не "за руки - за ноги". В цей час на сцені ведучий щось говорить, а не лідери виступають.
Невже вам самій нецікаво, читаючи опис, подивитись першоджерело інформації і порівняти?!

Не можу знайти, тільки десь сьогодні читала, що всі депутати місцевих рад і партійці їдуть на Київ на завтра, саме щоб йти до Верховної Ради, а нардепи і їхні помічники супроводжують їх автомайданом на своїх автівках.

все, знайшла, змішались в кучу коні-люди. то Гриценко вчергове вимагав, а в мене відклалося, як новина, бо мої знайомі місцеві партійці і депутати вчора казали, що всі вони їдуть на Київ.

я за ними у фейсі слідкую:
https://www.facebook.com/oleh.tiahnybok?fref=ts
https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy
https://www.facebook.com/petroporoshenko?fref=ts

Дайте будь ласка скріншоти чи часові відрізки на відео, де видно що саме 10 саме озброєних саме б'ють.

Вимкнула звук, передивилась через паузу нарізку відео. До речі, не викликає питань, чому не показують цілий уривок, чому нарізано по кілька секунд і змонтовано?
Я побачила, що хтось лежить, до нього підбігають, намагаючись вдарити, і самообронці відштовхують тих, хто намагається бити. На першому шматочку відео підбігає людина в куртці, але не видно навіщо, бити чи допомагати, бо на цьому моменті відеоряд обрізано.
Один із засобів об'єктивніше розбиратися з інформацію - відокремлювати інформаційні потоки: окремо аудіо, окремо відео, дивитись з паузами, відмотувати назад, роздивлятись змонтовані епізоди окремо. Якщо ви шукаєте правду, спробуйте. Якщо шукаєте докази своєї правоти, то не звертайте увагу на написане вишче.

Якось ви пальцем в небо. Хто там головний редактор інтернет-газети? Журналіст на фото є, він був головним редактором видання, проте паперового, а не інтернетного. Ви б хоч, радіючи знайомим обличчям, дізнавалися, хто вони, а то якось не виходить ставитися до вашої інформації, як до фактів, коли ви навіть у знайомих не орієнтуєтесь.

Спочатку в пропозиції влади щодо "закону про заручників" йшлося, що мітингувальникі звільняють ВСІ будівлі, розблоковують рух ВСІМА вулицями, а потім почнуть випускати ув'язнених.
Наскільки я зрозуміла, до останнього дня ситуація була патова: майдан не збирався піти, повіривши не чесне слово регіоналам, регіонали не збиралися йти на поступки. Зрозуміло, що весь цей час йшли якість розмови, хтось кудись втручався. І за добу до закінчення оголошенного законом терміну за участі іноземних дипломатів перемови відбулися і знайшли компроміс. Щодо переліку дипломатів засада - читала це в фейсі у Порошенка, зараз зайшла, не бачу цей запис (чи то він видалив, чи то фейс вирішив за мене, що показувати).
За умовами компромісу було звільнено будівлі, які (тільки не кидайте тапками) не мали важливого інфраструктурного значення для мітингувальників, по Грушевського забезпечено можливість проїзду, але не звільнено повністю. До речі, Майданом я проїзжала пару тижнів тому: з боку прорізної, через пішохідну зону повз готель Козацький на Михайлівську, а за місяць до того там не було проїзду. Один проїзд відкрили тихо, цей відкрили голосно, але ж Майдан не має мети заблокувати транспортний рух Києвом.
Формальне закриття справ неможливе за короткий час: це багато паперів, які мають пройти певні процедури. І, зрозуміло, цим влада викручує руки. Місяць - це довго, але неможливо чогось досягти, нічим не поступившись.
Особисто для себе я вирішила таким чином: щойно я відчуваю незадоволення чиїмось діями, я для себе формулює чіткий опис конкретних дій, які треба було б зробити, щоб отримати результат і не викликати незадоволення. Якщо вдається, то вперед, висловлююсь і пропоную. Якщо ні - то не крякаю.
В цій ситуації депутати не могли говорити з позиції сили, викручувати руки, вони мали вибивати по максимуму, обираючи, чим поступатися. Зрозуміло, що нікого не тішить необхідність чимось поступатися, але сидіти на дупі рівно і потрясати принципами і непорушністю позиції - це красива телекартинка і нульова ефективність :(
Заклики про політичні зміни без участі політиків в мою логіку не вкладаються. Це знов тезіс про кухарку і державу. Я його не підтримую. Добре, Майдан між собою обрав спікера і готовий йому довірити перемовини. На якій підставі цей громадянин вимагатиме негайних зустрічей з депутатами, міністрами, президентом? Як він доведе, що він представляє не 500 осіб, а кілька мільйонів? Є якісь підстави сумніватися, що влада не в такі питання гратиметься, а радісно піде на діалог з громадським активістом чи активом? Навіть якщо перемовини і розпочалися, скільки люди зможуть на рівних розмовляти мовою канцелярита і скільки норм існуючих вже законів утримають в колі уваги, як швидко орієнтуватимуться в тому, що чіпляє їхнє слово чи маленька зміна в формулюваннях? Тут звичайну промову чи статтю пишеш, по 300 разів синоніми в різних кінцях текста переправляєш і речення місцями змінюєш, а в живих перемовинах взагалі напруга дика.
Якщо народ налаштований радикально і прагне рішучих дій, то жодний політик з жодної сцени не зупинить хвилю. Тому давайте чесно, не політики не дозволили "народному гніву змести за тиждень бандитську владу", а це свідомий вибір громади - мирний шлях і зміни важелями правового поля. Але поінформованості, розуміння і довіри до політиків недостатньо, щоб пройти цей шлях без ексцесів всередині протестної громади.
Щотижня я комусь зі знайомих пояснюю, в чому різниця між унітарним і федеративним устроєм, як це виглядає в контексті сьогоднішніх українських реалій, в чому різниця між сьогоднішньою Конституцією і версією 2004 року, чому не приймається швиденько зовсім нова, чому відмова від мандатів не означає нелигітимність Ради і ще багато-багато-багато питань. Тобто питання стосуються не того, що тільки-тільки відбулося, а основних засад політичного устрою країни. Пересічний громадянин не орієнтується в цих питаннях, проте ми чомусь думаємо, що цей пересічний громадянин легко зможе домовитись з безсовісними бандито-політиками з ПР... Я в це не вірю, ("імхо" і ромашечки :)).