Filiola Активный пользователь
28 November 2012
Цитата: #3501 alisa 28 November 2012, 13:16
Не знала куди написати... але і не взагалі написати не могла... хочеться пожалітись... Їду я вчора в маршрутці, нікого не чіпаю, думаю собі свої думки і тут на сидіння позаду мене сідають дві.... скажімо, дами бальзаківського віку. І починають дуже голосно, перекрикуючи мої думки, обговорювати нещасну (те, хто дочитає цей опус до кінця, зрозуміють, чому я так її назвала) дочку однієї з них, яка нещодавно стала мамою.
Розмова зводиться до того, що дочка і її чоловік ідіоти, яких світ не бачив, і удумали на дитину вдягнути... ви не повірите що... підгузки! в хлопчика ж "семенная сумка запреет и в 30 лет он потом обнаружит, что детей не может иметь". Ну і далі пішло, що не вміють вирощувати дітей, що так важко тільки тим, хто дитину не хотів, що треба слухатись старших... і все це - на весь салон, на підвищених тонах і всю дорогу...
Досі не розумію, як я не повернулась і не попрохала їх припинити цей балаган.
Мне кажется, Вы правильно сделали, что не повернулись к ним. Такой народ только и ждет, по-видимому, что кто-то да встрянет с ними в дискуссию и вот тогда.....они выговаряться наконец-то

Недавно тоже в автобусе две женщины средних лет довольно громко обсуждали тот факт, что вся молодежь в маршрутках и автобусах должна стоять, а они сидят на креслах, как инвалиды

И это озвучивалось в таких тонах, что памятник надо ставить человеческому терпению, весь автобус молча проигнорировал. Интересно, может, это те самые бальзаковские были