Цитата: #6396 alisa 06 апреля 2013, 10:47

Це два моїх улюблених вірші Симоненка.

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.
 

 І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.
 

 Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб'язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.
 

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.
 

 У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я  без тебе не можу жить!..

___________________

 

Коли б тобі бажав я сліз, і муки, 
І кари найстрашнішої бажав, 
Я б не викручував Твої тендітні руки 
І в хмурім підземеллі не держав.
 

Ні, я б не став тебе вогнем палити, 
З тобою б розквитався без жалю: 
Я б побажав тобі когось отак любити, 
Як я тебе люблю!

 

Дуже люблю вірші Симоненка!

Цитата: #6396 Пиу-Пиу 06 апреля 2013, 20:00

Дуже люблю вірші Симоненка!

Аннушка Семья:

Алёша сын

Возраст: 18 лет 5 месяцев 22 дня

Учится: Гуманитарная гимназия № 2 (школа № 59)

Денис муж

Возраст: 44 года 3 месяца 6 дней

Род занятий: администратор

     

Цитата: #6396 Китиха 08 апреля 2013, 09:47

Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що я сказав "люблю" лише одній тобі.

Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що цілий всесвіт був тоді в твоїх очах,
Безмежний всесвіт був тоді в твоїх очах,
Але не в тім моя печаль.

Приспів: (2)
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти,
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.

Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що після зустрічі розлука б’є у дзвін.

Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що, наче постріл, пролунало те "прощай",
Як зради постріл пролунало те "прощай",
Але не в тім моя печаль.

Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти,
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.

Слова:

Юрій Рибчинський
 

Музика:

Микола Мозговий

http://www.youtube.com/watch?v=lDfcVueHP-I

Цитата: #6396 Natusik@ 06 апреля 2013, 20:57

Мой любимый стих со школьной программы, помню его наизусть до сих пор

Коли ми йшли удвох з тобою
Вузькою стежкою по полю,
Я гладив золоте колосся,
Як гладить милому волосся
Щаслива, ніжна наречена...

А ти ішла поперед мене,
Моя струнка, солодка згубо,—
І я помітив, як ти грубо
Топтала колоски пшениці,
Що нахилились до землиці.
Немов траву безплідну, дику
Топтала і не чула крику
Тих колосочків. Без оглядки
Ти йшла собі, а в мене — згадки
Про те, як на чужому полі
Збирав я нишком колосочки
В поділ дитячої сорочки.
О, я хотів тобі сказати,
Що те колоссячко вусате —
То невсипущий труд мозільний,
То молодим калач весільний,
То для дітей пахуча булка,
То хліб, що матінка-гуцулка
З долівки вчила піднімати,
Як батька в руку, цілувати;
Та я змовчав. Я йшов покірно,
Бо я любив тебе надмірно,
Але мені тоді здалося,
Що то не золоте колосся,
Що то любов мою безмежну
Стоптали так необережно.

Дмитро Павличко