Порада батькам, якI мають дiтей iз особливими потребами.

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів:


• Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.

• До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

• З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.

• Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

• В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.


Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.
Педагоги вашого садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?


Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку. 
Цим і пояснюються особливості вашої дитини.



Шановні батьки!

- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.


- Дотримуйтеся режиму. 
- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. 
- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї. 
- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. 
- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини. 
- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців. 
- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.


Прийміть до уваги такі поради: 
- Любіть та оберігайте свою дитину. 
- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете. 
- Допоможіть їй стати самою собою. 
- Будьте добрим прикладом для своєї дитини. 
- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею. 
- Не принижуйте гідності своєї дитини. 
- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім». 
- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна. 
- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів». 
- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина! 
Любіть мене!

Мені необхідний особливий підхід: 
- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців. 
- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи. 
- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки. 
- До мене потрібний індивідуальний підхід. 
- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал. 
- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим. 
- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.


Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки: 
- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі. 
- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі? 
- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований? 
- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність? 
- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз? 
- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря? 
- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт? 
- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи? 
- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців? 
- Коли закричала дитина? 
- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері? 
- Чи могла дитина самостійно смоктати? 
- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу? 
Батьки! 
- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть. 
- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини. 
- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини. 
- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги. 
- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу. 
- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності. 
- Дослухайтеся до порад спеціалістів, дотримуйтеся їх.


Ми бажаємо Вам, щоб Ваші діти були здорові!