• 0 Поддержать автора
  • Поделиться

Чоловік. Бог чи раб?

Лілічка   
VIP пользователь   
16 апреля 2013 6409 69
orakul

orakul

Имя: Яна
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1167
Регистрация: 09.01.2012
Заходил(а): 20.08.2020
Город: Николаев
Телефон: 0932403553
orakul
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 moonsun 16 апреля 2013, 14:52
Я обожнюю свого чоловіка і можу погратися в його рабиню: при натовпі гостей вклонитися йому до землі, запитати, чи всім мій пан задоволений, чи все як треба, і "покірно вислухати зверхню відповідь" на кшталт "сьогодні вже так- сяк, можна продовжувати". Чого такий жарт можливий? Тому що я абсолютно впевнена, що мій чоловік так же без тями закоханий у мене, як я у нього, що ми безмежно поважаємо одне одного і що за жодних умов між нами не може бути неповаги, що приниження між нами може існувати тільки на рівні жартівливих ігор, стьобу. З тим же успіхом я погрожую, що "жерти не дам за таку поведінку", і хлопці (чоловік і син) миттю стають шовковими: нахвалюють мене кохану і вголос дякують долі за таке щастя, яке скоїлося у їхньому житті. :)
Вважаю, що в родині може бути тільки рівність. Там, де починається ієрархія богів, рабів, панів тощо, закінчується родина і починається співіснування на якихось умовах і з різним ступенем успіху спроб. 
Вот с вами, я полностью согласна! Сама частенько веду себя так же и "маю щасливу родину"! ( вот прям просилось на укр. языке, на русском звучит как-то не так /t1803)
- Для чего тебе такая ширь?
- Для полета вольного души.
- Для чего тебе такая даль? 
- Чтоб развеять по ветру печаль...
Китиха

Китиха

Имя: Елена
Группа: Модератор
Сообщений: 9161
Регистрация: 05.01.2011
Заходил(а): 18.04.2021
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 0675978483
Китиха
Модератор
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 moonsun 16 апреля 2013, 14:52
що чоловік буде з радістю тягати мамонта з діамантами до ніг тієї, кому потрібний не мамонт з діамантами від нього, а він сам,
Любовь и бедность навсегда.
Меня поймали в сети.
По мне и бедность, не беда.
Не будь любви на свете-е-е-е.
Зачем разлучница – судьба.
Всегда в любви помеха.
И почему, любовь – раба
Достатка и успеха-а-а-а-а.
ла-ЛАА-ла-ла-ла-ЛАААА-ла-ла-ла-лаааа-лааа
Я до чого. Були вже в нас розмови чи можна любити бідного гітариста, самого, без мамонта. Чомусь мало бажаючих знайшлось. На думку багатьох, самого краще любиться вкупі з мамонтом. І чоловіка, здатного забезпечити, жінка шукає інстинктивно. І важко зрозуміти де чоловік сам, а де мамонт є його невід"ємною частиною.
Нява Малика

Нява Малика

Имя: Анна
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2286
Регистрация: 26.06.2010
Заходил(а): 10.01.2023
Город: Николаев
Телефон: 063 999 00 33
Нява Малика
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 moonsun 16 апреля 2013, 14:52
 чоловік буде з радістю тягати мамонта з діамантами до ніг тієї, кому потрібний не мамонт з діамантами від нього, а він сам
Может и будет тягать, а может, и не будет.
Меня часто спрашивают: "Как ты все успеваешь с двумя детьми. В чем секрет?". Мой секрет прост - я нихрена не успеваю. 
Лілічка

Лілічка

Имя: Liliya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 4866
Регистрация: 22.09.2010
Заходил(а): 20.12.2018
Город: Николаев
Лілічка
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 orakul 16 апреля 2013, 14:29
Возможно и не ощутила суть. Но... Я не могу понять к чему тот пример (повторюсь) "О глупых курицах"?... Для того, чтобы тут ядом на них поплевались?.. У нас такое любят./biggri))))) В общем это мое имхо, но мне кажется, что пример все же неудачный...
Цей приклад найкраще виражає суть думок такої жінки по відношенню до чоловіка. Як до раба.
А с апрелем пришла тревога, птичий крик нарушал мой сон, и звала за собой дорога, плыл туман вдоль моих окон. Все закончилось - злость и жалость, а внутри - тонкой коркой лед. Но когда ничего не осталось, нужно просто идти вперед.
Лілічка

Лілічка

Имя: Liliya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 4866
Регистрация: 22.09.2010
Заходил(а): 20.12.2018
Город: Николаев
Лілічка
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 moonsun 16 апреля 2013, 14:52
Я обожнюю свого чоловіка і можу погратися в його рабиню: при натовпі гостей вклонитися йому до землі, запитати, чи всім мій пан задоволений, чи все як треба, і "покірно вислухати зверхню відповідь" на кшталт "сьогодні вже так- сяк, можна продовжувати". Чого такий жарт можливий? Тому що я абсолютно впевнена, що мій чоловік так же без тями закоханий у мене, як я у нього, що ми безмежно поважаємо одне одного і що за жодних умов між нами не може бути неповаги, що приниження між нами може існувати тільки на рівні жартівливих ігор, стьобу. З тим же успіхом я погрожую, що "жерти не дам за таку поведінку", і хлопці (чоловік і син) миттю стають шовковими: нахвалюють мене кохану і вголос дякують долі за таке щастя, яке скоїлося у їхньому житті. :)
Вважаю, що в родині може бути тільки рівність. Там, де починається ієрархія богів, рабів, панів тощо, закінчується родина і починається співіснування на якихось умовах і з різним ступенем успіху спроб. Дівчата, які пишуть ті смішні статуси, не знають справжніх стосунків, не розуміють, що чоловік буде з радістю тягати мамонта з діамантами до ніг тієї, кому потрібний не мамонт з діамантами від нього, а він сам, для якої радість отримується не через руки, а через серце. Вони не розуміють, що надуті губки ніколи не спонукатимуть чоловіка до таких же досягнень, як закохані сяючі очі. Чоловіки, які на повному серйозі позиціонують себе богами і панами, живуть у пласкому світі і бояться кохати, бо в силу свою тільки граються, не відчуваючи її насправді, вони є слабаками, і їх найбільший страх - що хтось здогадається про цю слабкість. От вони і паруються: одна вся така непроста з надутими губками, яку за дорого купив такий весь з себе мачо... Залишається їх пожаліти та побажати схаменутися.
Так, Алю. Оце та сама думка, якої я так чекала в цій темі.

Повністю згодна з Вашою точкою зору.
А с апрелем пришла тревога, птичий крик нарушал мой сон, и звала за собой дорога, плыл туман вдоль моих окон. Все закончилось - злость и жалость, а внутри - тонкой коркой лед. Но когда ничего не осталось, нужно просто идти вперед.
Лілічка

Лілічка

Имя: Liliya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 4866
Регистрация: 22.09.2010
Заходил(а): 20.12.2018
Город: Николаев
Лілічка
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Китиха 16 апреля 2013, 15:27

Я до чого. Були вже в нас розмови чи можна любити бідного гітариста, самого, без мамонта. Чомусь мало бажаючих знайшлось. На думку багатьох, самого краще любиться вкупі з мамонтом. І чоловіка, здатного забезпечити, жінка шукає інстинктивно. І важко зрозуміти де чоловік сам, а де мамонт є його невід"ємною частиною.
Мамонт непогане доповнення. Та все ж таки чоловіку треба того мамонта приготувати і подякувати. А не вважати те за належне.Особливо це стосується тих, кто сидить у цього мисливця на шиї і кожен день їсть того таки мамонта.

Ось що я хотіла сказати цією темою.
А с апрелем пришла тревога, птичий крик нарушал мой сон, и звала за собой дорога, плыл туман вдоль моих окон. Все закончилось - злость и жалость, а внутри - тонкой коркой лед. Но когда ничего не осталось, нужно просто идти вперед.
alisa

alisa

Имя: alisa
Группа: мати-єхидна
Сообщений: 18417
Регистрация: 22.10.2009
Заходил(а): 15.07.2023
Город: Николаев
Район: Центральный
alisa
мати-єхидна
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Лілічка 16 апреля 2013, 15:38
Мамонт непогане доповнення. Та все ж таки чоловіку треба того мамонта приготувати і подякувати. А не вважати те за належне.Особливо це стосується тих, кто сидить у цього мисливця на шиї і кожен день їсть того таки мамонта.
 
А чому б й ні? Якщо мисливця все влаштовує, то що поганого? 
Можна порадіти за людей - вони одне одного знайшли. 
Не твоя вина – що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
Вера1690

Вера1690

Имя: Віра
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 12410
Регистрация: 04.01.2011
Заходил(а): 26.08.2019
Город: Николаев
Район: Центральный - Соляные
Вера1690
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Лілічка 16 апреля 2013, 15:38
Мамонт непогане доповнення. Та все ж таки чоловіку треба того мамонта приготувати і подякувати. А не вважати те за належне.Особливо це стосується тих, кто сидить у цього мисливця на шиї і кожен день їсть того таки мамонта.

Ось що я хотіла сказати цією темою.
мені навіть немає чого відповісти)))

Я вважаю за належне те, що чоловік мене утримує. Мене та наших дітей. Як це "сидить на шиї" мені не дуже зрозуміло.

 
дружина олігарха

Я люблю свою Родину как дурак
"Ще не вмерла" пою поднимая флаг


Слава Україні!
mamatanya

mamatanya

Имя: mamatanya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 8122
Регистрация: 17.04.2010
Заходил(а): 15.06.2019
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 063 491 2019
mamatanya
VIP пользователь
   16 апреля 2013
а мисливець їсть мамонта, якого приготувала та, що "сидить на шиї". і теж повинен дякувати їй, що не сире їсть. і всі всім дякують, вклоняються в ніженьки, і всім добре.....згодна з elena132, що всі люблять просто чоловіка, але без мамонта що ж це за чоловік! там не те що кохати, а й поважати нема чого! я не люблю слово "вдячність", воно дуже нагадує мені слово "борг". не погане слово, але у найближчому колі мені не хотілося б мати боргів і боржників.
Китиха

Китиха

Имя: Елена
Группа: Модератор
Сообщений: 9161
Регистрация: 05.01.2011
Заходил(а): 18.04.2021
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 0675978483
Китиха
Модератор
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Лілічка 16 апреля 2013, 15:38
Мамонт непогане доповнення.
Якось мені не подобається визначення "непогане доповнення". Тобто необов"язкове? Для деяких жінок - так, вони прекрасно себе почувають мисливицями при чоловіках-домогосподарях,  невизнаних геніях чи відвертих ледарях. А якщо ця позиція не вписується в образ Справжнього Чоловіка? Дуже швидко буде розчарування і пошук, може, навіть неусвідомлений, іншого, більш підходящого.

Анюта_80

Имя: Аня
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2505
Регистрация: 22.04.2012
Заходил(а): 21.03.2017
Город: Николаев
Анюта_80
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Лілічка 16 апреля 2013, 15:38
Мамонт непогане доповнення. Та все ж таки чоловіку треба того мамонта приготувати і подякувати. А не вважати те за належне.Особливо це стосується тих, кто сидить у цього мисливця на шиї і кожен день їсть того таки мамонта.

Ось що я хотіла сказати цією темою.
слушайте, Вы не поверите... но дичь с охоты (когда-то) и рыбу сейчас - у моих родителей чистит и готовит добытчик :)))

причем, чистит 100%..  и зайцев-птичек - тоже только папа

и рыбу с недавних пор. он мультиварку купил и балуется с ней.
но у них в этом году ттт 43 года совместной жизни.. причем разной...потому там уже свои тараканы :)))
Если у Вас и седьмой блин получился комом, к черту блины! Пеките комочки!
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Китиха 16 апреля 2013, 15:27
Я до чого. Були вже в нас розмови чи можна любити бідного гітариста, самого, без мамонта. Чомусь мало бажаючих знайшлось. На думку багатьох, самого краще любиться вкупі з мамонтом. І чоловіка, здатного забезпечити, жінка шукає інстинктивно. І важко зрозуміти де чоловік сам, а де мамонт є його невід"ємною частиною.
Не знаю, як кому, а я байдужа до мамонтів від чоловіка. Можливо, тому що здатна забезпечити себе і самостійно, тому не відчуваю матеріальної залежності від інших, і мені ніколи не було потрібно шукати не просто близьку людину, а ще й спонсора.
Але є інша сторона - починаючи з якогось віку (років 25 приблизно), справжній чоловік дійсно повинен бути здатен прогодувати себе та сім'ю, хоча б на мінімальному рівні. Не тому, що мені потрібні його гроші, а тому що я не зможу поважати дорослу людину, яка нездатна цього зробити. Це свого року "перевірка на вшивість", тобто наскільки ця людина є дійсно дорослою, от і все.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
Turbulent Bell

Turbulent Bell

Имя: Фасоль
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2015
Регистрация: 01.09.2011
Заходил(а): 28.07.2019
Город: Николаев
Район: Заводской
Телефон: 0930548585
Turbulent Bell
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Самый ужасный вариант, когда муж не только мамонтов не носит, но еще и рассказывает жене, куда своих тратить.

Алекса

Имя: belara
Группа: Пользователь
Сообщений: 55
Регистрация: 27.03.2009
Заходил(а): 09.12.2015
Город: Николаев
Алекса
Пользователь
   16 апреля 2013
Муж — это мужчина, который видел вас пьяной, голой, без макияжа, ревущей, говорящей всякую херню, и как не странно до сих пор живущий с вами! :)
Аннушка

Аннушка

Имя: Анна
Группа: Администратор
Сообщений: 15378
Регистрация: 20.10.2009
Заходил(а): 06.01.2021
Город: Николаев
Район: Центральный
Аннушка
Администратор
   16 апреля 2013
Будь, пожалуйста,
послабее.
Будь,
пожалуйста.
И тогда подарю тебе я
чудо
запросто.
И тогда я вымахну -
вырасту,
стану особенным.
Из горящего дома вынесу
тебя,
сонную.
Я решусь на всё неизвестное,
на всё безрассудное -
в море брошусь,
густое,
зловещее,
и спасу тебя!..
Это будет сердцем велено мне,
сердцем
велено...
Но ведь ты же
сильнее меня,
сильней
и уверенней!

Ты сама
готова спасти других
от уныния тяжкого,
ты сама не боишься
ни свиста пурги,
ни огня хрустящего.
Не заблудишься,
не утонешь,
зла не накопишь
Не заплачешь
и не застонешь,
если захочешь.

Станешь плавной
и станешь ветреной,
если захочешь...
Мне с тобою -
такой уверенной -
трудно
очень.
Хоть нарочно,
хоть на мгновенье -
я прошу,
робея,-
помоги мне
в себя поверить,
стань
слабее.


Роберт Рождественский.
moonsun

moonsun

Имя: Аля
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 3018
Регистрация: 03.11.2009
Заходил(а): 20.10.2017
Город: Николаев
Район: Центральный
moonsun
VIP пользователь
   16 апреля 2013
В моїй схемі чудової родини дружина допомагає чоловікові "стати на крило", вміє вчасно почути, допомагає перечекати, підтримує у ризиках, вміє вчасно мовчати, тобто працює в тилу :), коли чоловік шукає свою територію для полювання, вистежує того мамонта; паралельно з цим вона може і своїх мамонтів полювати, вміння бути домашньою дружиною не означає відсутність власної соціальної успішності. Як і чоловік поза роботою є господарем, будівельником того "лігва", де вся ця феєрія з тилом, крилами і мамонтом відбувається :)
Перемогла в собі толерастію. Відверто не поважаю тих, хто бажає нашим дітям і онукам того, від чого страждали наші батьки і діди. Зневагу проявляю у будь-який незаборонений законодавством і правилами форуму спосіб. Роблю це навмисно і з задоволенням.

Україні фактично оголошено війну. Кожний, хто підтримує словом і ділом країну-агресора, РФ, є військовим злочинцем. Ваша, зрадники, точку зору є підставою для неповаги, ненависті і всіх інших почуттів і дій, на які нормальний громадянин держави здатний до нападників і їхніх прибічників.


 
Китиха

Китиха

Имя: Елена
Группа: Модератор
Сообщений: 9161
Регистрация: 05.01.2011
Заходил(а): 18.04.2021
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 0675978483
Китиха
Модератор
   16 апреля 2013
Ссылка

БЛАГОДАРНОСТЬ

M.B.

Она сказала: «Он уже уснул!»,—
задернув полог над кроваткой сына,
и верхний свет неловко погасила,
и, съежившись, халат упал на стул.

Мы с ней не говорили про любовь,
Она шептала что-то, чуть картавя,
звук «р», как виноградину, катая
за белою оградою зубов.

«А знаешь: я ведь плюнула давно
на жизнь свою... И вдруг так огорошить!
Мужчина в юбке. Ломовая лошадь.
И вдруг — я снова женщина... Смешно?»

Быть благодарным — это мой был долг.
Ища защиту в беззащитном теле,
зарылся я, зафлаженный, как волк,
в доверчивый сугроб ее постели.

Но, как волчонок загнанный, одна,
она в слезах мне щеки обшептала.
и то, что благодарна мне она,
меня стыдом студеным обжигало.

Мне б окружить ее блокадой рифм,
теряться, то бледнея, то краснея,
но женщина! меня! благодарит!
за то, что я! мужчина! нежен с нею!

Как получиться в мире так могло?
Забыв про смысл ее первопричинный,
мы женщину сместили. Мы ее
унизили до равенства с мужчиной.

Какой занятный общества этап,
коварно подготовленный веками:
мужчины стали чем-то вроде баб,
а женщины — почти что мужиками.

О, господи, как сгиб ее плеча
мне вмялся в пальцы голодно и голо
и как глаза неведомого пола
преображались в женские, крича!

Потом их сумрак полузаволок.
Они мерцали тихими свечами...
Как мало надо женщине — мой Бог!—
чтобы ее за женщину считали.
moonsun

moonsun

Имя: Аля
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 3018
Регистрация: 03.11.2009
Заходил(а): 20.10.2017
Город: Николаев
Район: Центральный
moonsun
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Китиха 16 апреля 2013, 19:54
Евгений Александрович Евтушенко

БЛАГОДАРНОСТЬ

M.B.

Она сказала: «Он уже уснул!»,—
задернув полог над кроваткой сына,
и верхний свет неловко погасила,
и, съежившись, халат упал на стул.

Мы с ней не говорили про любовь,
Она шептала что-то, чуть картавя,
звук «р», как виноградину, катая
за белою оградою зубов.

«А знаешь: я ведь плюнула давно
на жизнь свою... И вдруг так огорошить!
Мужчина в юбке. Ломовая лошадь.
И вдруг — я снова женщина... Смешно?»

Быть благодарным — это мой был долг.
Ища защиту в беззащитном теле,
зарылся я, зафлаженный, как волк,
в доверчивый сугроб ее постели.

Но, как волчонок загнанный, одна,
она в слезах мне щеки обшептала.
и то, что благодарна мне она,
меня стыдом студеным обжигало.

Мне б окружить ее блокадой рифм,
теряться, то бледнея, то краснея,
но женщина! меня! благодарит!
за то, что я! мужчина! нежен с нею!

Как получиться в мире так могло?
Забыв про смысл ее первопричинный,
мы женщину сместили. Мы ее
унизили до равенства с мужчиной.

Какой занятный общества этап,
коварно подготовленный веками:
мужчины стали чем-то вроде баб,
а женщины — почти что мужиками.

О, господи, как сгиб ее плеча
мне вмялся в пальцы голодно и голо
и как глаза неведомого пола
преображались в женские, крича!

Потом их сумрак полузаволок.
Они мерцали тихими свечами...
Как мало надо женщине — мой Бог!—
чтобы ее за женщину считали.
дякую! хочеться спамити кнопку "нравится", щоб замінити аплодисменти! ще раз дякую, прямо під шкіру кожне слово! :)
Перемогла в собі толерастію. Відверто не поважаю тих, хто бажає нашим дітям і онукам того, від чого страждали наші батьки і діди. Зневагу проявляю у будь-який незаборонений законодавством і правилами форуму спосіб. Роблю це навмисно і з задоволенням.

Україні фактично оголошено війну. Кожний, хто підтримує словом і ділом країну-агресора, РФ, є військовим злочинцем. Ваша, зрадники, точку зору є підставою для неповаги, ненависті і всіх інших почуттів і дій, на які нормальний громадянин держави здатний до нападників і їхніх прибічників.


 
Китиха

Китиха

Имя: Елена
Группа: Модератор
Сообщений: 9161
Регистрация: 05.01.2011
Заходил(а): 18.04.2021
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 0675978483
Китиха
Модератор
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 jozh 16 апреля 2013, 16:44
Не знаю, як кому, а я байдужа до мамонтів від чоловіка. Можливо, тому що здатна забезпечити себе і самостійно, тому не відчуваю матеріальної залежності від інших, і мені ніколи не було потрібно шукати не просто близьку людину, а ще й спонсора.
Але є інша сторона - починаючи з якогось віку (років 25 приблизно), справжній чоловік дійсно повинен бути здатен прогодувати себе та сім'ю, хоча б на мінімальному рівні. Не тому, що мені потрібні його гроші, а тому що я не зможу поважати дорослу людину, яка нездатна цього зробити. Це свого року "перевірка на вшивість", тобто наскільки ця людина є дійсно дорослою, от і все.
Ну от, а кажете, байдужі до мамонтів))) Подружжя на те і подружжя, щоб знати, що один підтримає іншого у випадку чого. Наприклад, вагітності, пологів та бессоних ночей з малюком - це з класики)))
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   16 апреля 2013
Цитата: #10842 Китиха 16 апреля 2013, 19:58
Ну от, а кажете, байдужі до мамонтів))) Подружжя на те і подружжя, щоб знати, що один підтримає іншого у випадку чого. Наприклад, вагітності, пологів та бессоних ночей з малюком - це з класики)))
Таки байдужа до мамонтів. З чого це Ви зробили протилежний висновок?
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
Просматривают эту тему:

Forum