Цитата: Ссылка (13 Декабрь 2013 18:42)
Адресовано не лично Вам
Есть люди которые не смотрят ни ТВ ни в интернете новости не читают, к которым и я отношусь, если что-то узнаю то случайно, смотрим только мультики и киношки, ну вот какая у меня должна быть позиция????
А ещё есть люди которые не были за границей, им хватает одной картинки, что б это уселось в голове (например, есть демотиватор, где на 4 картинках флаг ЕС, на 3х из них в 3х странах ЕС его сжигаю, а на червёртой евромайдан).
Моя мама не смотрит телик, но сидит в одноклассниках, как вы заметили в одноклассниках в основном противники ЕС и евромайдана, и таких как она достаточно много
Люди не в курсе кому какие каналы принадлежат и т д, почему вы так удивляетесь что люди думают иначе???? просто мы не в состоянии им доказать обратного, у вас своя правда, у них своя, так было есть и будет всегда!
Я заинтересовалась вопросом увидев тему здесь на форуме и это было в конце ноября, вот тогда много всего почитав в интернете и т д, почти влилась в тему, потому как очень аполитический человек, я пытаюсь объективно судить
Я тому і розповіла, що я перейшла на сторону добра, бо в них є печєньки)))). Так, важко, коли нема кому пояснити очевидні речі, та і інтернет 9 років тому не був такий популярний. Ви ставите питання, з яких видно, що ви чесно намагаєтесь розібратись. В 2004 я вперше стикнулась з політикою. Не те, щоб я слідкувала за нею зараз, але загальний курс та висновки робити легше.
Мені було легше, я чітко побачила різницю між життям до помаранчевого майдану та після, моє життя дуже змінилось, в ньому потеплішало, поєвропеїшало навіть. Я побачила ставлення до України європейців, повірила, що я зможу жити і ростити дитину в рідній країні.
Після останніх виборів я плакала. На що мій чоловік сказав: "нехай ті, хто його обрали тепер подивляться...". Роблю висновок, що вони так і не допетрали, кого обрали. А іншим це за що? Вони не обирали, але тепер розгрібають там на майдані... Чоловік мій. доречі, теж був за блакитних (тоді ще не чоловік, а просто близький друг), ми ледве не посварились, бо він мені доказував, що помаранчевий майдан - то фігня. Поки йому його шеф німець мозок на місце не вставив. Та і взагалі, робота з європейцями швидко дозволяє глянути на все тверезо. З Українського боку воно може зовсім іншим здаватись.
В тему приходить народ, який не намагається розібратись. Вони вставляють своє "баба яга против" і все. Дівчата так терпляче все розжовують, а вони своє

.
У мене дуже вузьке коло спілкування, близько я спілкуюсь з трьома родинами. Тільки з однією я наважилась обговорити тему майдану. З іншими боюся, як мені потім їх на Різдво звати, якщо виявиться, що у нас в цьому протилежні думки? Брехати я не вмію, кажу, що думаю. Тому поки мовчу...
Допоможемо українським військовим!