)))))))
І варто було тільки кольором на карті помилитися, а вже обпісялися)))))))

Вот львовяне, везде успевают, и на Майдане десятками ( сотнями) тысяч и по Украине ездят, захватывают ОГА.

Ссылка
Військовий експерт, психолог дуже цікаво розповідає про ситуацію в Україні. Дивіться!

на якій інтерес львів"янам миколаївска адмінбудівля знає хто?

може, як архитектурна чи історична цінність?))) у Львові до історичних спадщин трепетно відносяться

Отдайте ему Межигорье!

Ссылка

Власне, усе відбулося класично по теорії – якраз те, про що написано в численних книгах про демократію. Революції виникають там, де не працюють механізми демократії.Мірою встановлення в Україні режиму одноосібного правління було поступово ліквідовано вплив інших гілок влади, що призначені для того, щоб підтримувати у суспільстві баланс, гнучко ладнати конфлікти та убезпечувати від узурпації влади.

Україна, хоч і втратила за президентства Віктор Януковича у класифікації Freedom House статус вільної країни, все ж не стала й повністю невільною – як то Росія чи Білорусь, залишаючись, як це взагалі характерно для України, напів-вільною, не "чисто" авторитарною, а – напівавторитарною-напівдемократичною.

За умови повного підпорядкування тих органів, які мають боротися з корупцією та розкраданням, повністю контрольованої більшості у Верховній Раді нічим реальним це не загрожувало, хіба що дивувало світ бізнесовими талантами одного колишнього стоматолога.

Апофеозом цього стало Межигір’я. Не просто розкішний маєток, а – набагато більше: СИМВОЛ, символ життєвого успіху, життєвого реваншу за все – за нужденне дитинство, за зону, за 2004 рік, за усе-усе-усе. Український Версаль, причому – свій, власний, особистий! Хазяїн. Король. Цар.

І все було б непогано, і життя вже налагодилося, і син – талановитий бізнесмен – з року в рік піднімався у щаблях списків Forbes, проте невмолимо наближався час Х.Виявляється, на відміну від королів, царів, шейхів та інших монархів, президентів обирають, причому в Україні – на всенародних виборах.

А стартові позиції діючого президента далеко не найкращі.Дані соціології не радували – у другому турі Янукович програвав супернику від опозиції. Та й взагалі – в Україні, за винятком виборів 1999 року, завжди перемагала опозиція – і на президентських виборах, і на парламентських за партійними списками.Просто у нас такий шлях до перемоги: спочатку неймовірні обіцянки, потім – розчарування. А Віктор Федорович теж наобіцяв багато нездійсненного.

Отже, в увесь зріст встала проблема 2015 року, і все, що відбувалося у 2013, було підпорядковане вирішенню цієї задачі.Звісно, найкраще було піти звичним шляхом – вкиданням в суспільство грошей. Це довело ефективність у 2004 році, коли в останній місяць перед виборами пенсіонерам видали по 400 гривень, що підняло рейтинг відстаючого Януковича одразу на 10%.Але тоді економіка була на підйомі, а зараз навпаки – зґвалтована системною корупцією, задушена монополізацією, знекровлена втечею інвестицій і масовим згортанням бізнесів, придавлена високими цінами на газ – що взяти з цієї економіки?

Отже, де взяти грошей? Фактично Україну виставили на торги: хто більше заплатить і на кращих умовах?Європа фактично брати участь у подібному аукціоні відмовилася, а для Путіна ціна значення не мала, головне – давно омріяний "товар". І – нечувана щедрість, справжня "шуба з царського плеча" – знижка на газ та кредит на 15 мільярдів доларів. І без Митного союзу!Подальший розвиток подій показав, що були й умови, бо "товар" має бути придатним для користування.А як же з Європою? А батя вирішив, що "Европа подождет".

Але виявилося, що суспільство, якому кілька місяців влада розписувала перспективність європейської інтеграції, виявляється, не погодилося з таким раптовим розворотом.Тим більше, що більшість українців віддавала перевагу інтеграції з ЄС, а не з Митним союзом. І не просто більшість – молодші, більш освічені, особливо – ті, хто в Європі бував.І природно, що першими 21 листопада вийшли студенти, журналісти, активісти громадських організацій. Цей перший Майдан був справді не політичним, з гаслом "Україна – це Європа", тому студенти й намагалися тримати подалі політиків, бо головною вимогою цього Євромайдану було підписання Угоди про асоціацію в Вільнюсі, а не зміна влади.

Всі дальші події, що відбувалися у надзвичайно сконцентрованому часі, події, що сколихнули не лише Україну, а й увесь світ, події, що поставили руба питання цивілізаційного вибору України, події, що поставили країну на межу кривавої бойні – усе це запустило у дію прагнення однієї людини зберегти свою посаду.Так в історії буває – коли одна снігова кулька зіштовхує лавину, а далі – вже все несеться зі страшенною швидкістю, змітаючи усе, що стоїть поперек шляху.

Такою "кулькою", що запустила процес, було звіряче побиття студентів у ніч 30листопада. Подія, на перший погляд, ірраціональна, алогічна, нікому не потрібна, яка вивела на вулиці мільйони обурених протестувальників і остаточно вбила імідж української влади на Заході.


Але далі все стало відбуватися за дивним сценарієм, коли кожна наступна дія влади вела не до розв’язання конфлікту, а до його загострення і лише погіршувала становище влади загалом і Януковича зокрема. І чимдалі – тим більше ставало підозр у чужорідності сценарію – не звичний почерк!Всяке бувало в Україні, але кінець кінцем усі якось домовлялися. Так було і під час Помаранчевої революції, та й в інших ситуаціях.

За усі 22 роки в Україні ніколи не було такої жорстокості силових структур, таких вигадливих провокацій, такої узгодженості різнопланових дій, спланованих на постійне загострення конфлікту. Тут відчувається рука досвідченого майстра

!Критичною точкою стало прийняття пакету законів, які за якихось 20 секунд перетворили український режим з напів-демократичного – напів-авторитарного у справжню диктатуру.Парламент як законодавчий орган остаточно перестав бути хоч якимось демократичним органом, бо ці катастрофічні для подальшої долі країни закони були ухвалені без внесення у порядок денний, без обговорення на комітетах, без обговорення в залі і навіть без ознайомлення депутатів зі змістом, бо тексти не були їм роздані.Усе, всяка подоба "законодавчої роботи" закінчилася.


Умовою проведення переговорів має бути визнання того факту, що легітимного голосування за закони 16 грудня, що встановлюють в Україні диктатури, реально не було. Ну це ж правда. Без визнання цих законів недійсними, будь-які переговори позбавляються сенсу.Далі.

Те, що об’єднує як прихильників, так і противників Майдану: покарання винних у побитті студентів,звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій.Цей перелік за логікою можна продовжити – завершення слідства про побиття Тетяни Чорновіл, покарання тих з "Беркуту", хто був задіяний у звірячих розправах над людьми.

Найскладніше, звичайно, вести мову про відставки, насамперед – самого Віктора Януковича, бо за умов одноосібного президентського правління, заміна уряду чи обрання нової Верховної Ради мало що змінить. А легітимних механізмів, щоб відставити президента немає, тільки сам. А сам – з якого дива?

І тут слід підкреслити, що лінія відношень з Януковичем була обрана абсолютно хибна.З одного боку, ви вимагаєте його відставки та дострокових виборів. Але як може ставитися до пропозицій піти з влади людина, що постійно чує про "Янушеску", бачить плакати зі своїм простріленим лобом, а до помешкання прориваються непрохані гості Автомайдану?

Ви хочете, щоб він добровільно розстався з владою і ви змогли реалізувати свої погрози, цитую найгуманнішу : "тюрма цьому тирану із конфіскацією майна!". Інші – краще не цитувати, бо ж закони від 16 грудня поки що ніхто не відміняв.Отже, Януковича ставлять в ситуацію "або – пан, або – пропав". Або – повноправний господар країни, або – приймає вахту у Юлії Тимошенко.

І чого ж ви очікуєте від Януковича за такого альтернативного вибору? Страх за своє майбутнє і за своє життя аж ніяк не сприяє ані адекватній оцінці ситуації, ані адекватній поведінці.Що треба? Зняти дилему. Пояснити, що повновладним "паном" у випадку диктатури і нечесних виборів йому не бути. Це – з одного боку. З іншого – що домовленості про "не пропав", а, навпаки, можу спокійно і благополучно жити, як, наприклад, Леонід Кучма чи інші колишні українські президенти.Дати гарантії безпеки, причому під поручительство європейських посередників.

Більше того – лишити йому Межигір’я. Хай іде з миром.Несправедливо? Так, несправедливо. Але якщо цим можна відкупитися від кривавого розвитку подій, від безвладного хаосу, від розколу України – це ще не дорога ціна.Навіть якщо до цього ще додати мільярди, наколядовані одним дуже здібним до бізнесу стоматологом. Хай йдуть з миром.Коли йдеться про викуп заручників, питання ціни має другорядне значення. Зараз в заручниках – Україна. І Межигір’я – не надто велика плата.

в них же є свій Миколаїв в області, мабуть якось так у когось з пеерівських стратегів клацнулося. як на історії, так і на географії обізнані :)

А комуністи не мобілізувалися на захист Леніна? Це ж приїде львівська орда, побачить нашого красеня і захоче демонтувати, щоб передати Добкіну у колекцію.

Опять началось.....коктейли Молотова, газовые гранаты, резиновые пули................Снова........

так може вони й леніна, того, захоплять

Вони ОБІЦЯЛИ, ще як у Снігурівському р-ні ілліч впав! З 21 січня. Сьогодні-завтра повідомимо про результат))))))))

Прям воодушевил.
Очень хочется верить ему в некоторых моментах.

просветіть мене хто цей стоматолог?

Регіонал Ярослав Сухий планує завтра відкликати свою заяву
Ссылка

Не могу вставлять ссылку, на цензоре пишут что убит миллиционер. В каментах говорят о провокации

он як сюжет закручено...




Ссылка

Ссылка

старший "синочка", стоматолог, який відкрив в собі геніального банкіра одразу після вдалих виборів. внєзапна, як то кажуть.

сколько же этих кровосись?рЫги везде ,ужас

Черговий хіт від автора про "подставки под флажки":

Ссылка