). "Та то таке, кожний сам вирішує :) Маємо, 7,5 грн щодня. 31 - 8 (вихідні) = 23. 7,5*23= 172,5 - це впритик, округляємо до 200, маємо 200/31 = 6,45 на день. Цілком нормально - вистачить або на один аттракціон щодня, або пару днів без розваг, а потім вже чи то кіндер, чи то ще якась дрібничка; за пару-трійку місяців реально накопичити на щось помітне. По 50 грн на тиждень - і грошики в руках є, і закінчаться швидко, якщо транжирити.
Саня отримує 120 грн, але в школі він нічого їстівного не купляє, проте сам сплачує за конкурси, віддає на благодійність зі своїх. Вільні гроші витрачає на Лєго, подарунки на дні народження, книжки качаємо
, бо на них ніякого дитячого бюджету не вистачить :)
А губа у нее скажу, не дура))) Дочь копит на машину, которая стоит почти 4 тыс. грн., надеюсь передумает, но уже начинаем напрягаться по поводу покупки, все-таки у нас детей двое, перейдет по наследству)))
Так что у нас вместо денег - поощрение в виде тетради с наклейками и цветными записями-рисунками. А к деньгам моя дочь особого интереса (как говорила ранее Зяма) не проявляет... 
. Ой, еще добавлю, у дочки после введения тетради, появился ко всему - стимул считать! Теперь она считает сколько у нее уже есть наклеек и сколько нужно, чтобы заработать себе на машину!)))
Вони в мене більш-менш вміють розпоряджати бюджетом, тобто раціонально витрачати гроші, але інша сторона бюджету - його наповнення - поза увагою повністю. Хотілося б ще зачепити і цю сторону, щоб був зв'язок між власними знаннями/вміннями/старанням/відповідальністю та отримуваними "плюшками" не тільки на рівні похвали, власної гордості та інших емоцій, або на рівні віртуальних оцінок, а ще й у матеріальному вигляді. Але ідей нуль... 
