З привітом з епіцентру.
Наші 36 годин у Києві.
З цього часу ми спали 6 годин, решту - чергували. Я на польовій кухні біля профспілок волонтером, чоловік - в IT-наметі.
На кухні чергували разом зі мною 3 чоловіка з Вінниці, жіночки та дівчатка з Луганської області, Харкова, Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Миргорода, Львова. В суботу робили 2 технічні перерви, в неділю вже не було такої можливості - народ йшов і йшов. Кухарі пили каву раз на 4 години, один раз на день - перекур, коли вони спали, я не знаю. З ранку і до ночі кияни несли ще теплі млинці, хліб, мед, сало, вже готові бутерброди, відварене м"ясо, студенти зносили консервацію; робітник комунальної служби вже у жилеті перед роботою приніс перець фарширований, сказав - дружина передала. Це тільки те, що через мене особисто проходило, особливо закріпленої людини, яка приймала все це, не було, всі приймали. Без перестанку готували смачний чай з імбірем та лимонами, а також каву. На день на це йде мішок цукру, у літрах напої ніхто не вимірює. Вночі обслуговують самооборону, сцену, всіх, хто не спить. О 8 вечора ще чистили відрами овочі на суп. Таких кухонь було десь 7 на Майдані.
Там чисто. Всі беруться за віники, лопати, всюди прикріплені мішки для сміття, розвішано оголошення з проханням не смітити. Потребують прибирання, власне, тільки місця особливого скупчення людей з одноразовим посудом, бо іноді вітром розносить, якщо у смітник не трамбувати.
Туалетів вистачає. Ми ористувалмся підземним у Глобусі - жодного разу там не було черги.
Міліції на Майдані немає. Жодного не бачила. Тільки на кордонах з Антимайданом важка військова техніка, якою перегороджено всі міжквартальні проїзди та ланцюги військових з щитами.
За майже 2 доби бачила, як охорона вивела двох нетверезих за межі Майдану, за барикади. Також бачила 2-3 бомжів у черзі за їжею за ці 2 доби.
Проте бачила нардепів, і не тільки на сцені. Ще вдосвіта першим, з ким привіталися біля намету, був наш Ігор Бриченко. За поїданням каші застали Луценка (до речі, на сцені його в той день і не було, спілкувався з людьми на Майдані). Найбільше нардепів (упізнаваних принаймні) - від Свободи. Наздогнала на тротуарі, швидко скинула свою гумову рукавичку та потиснула руку Ігорю Мірошниченку, незабаром загальмувала ненароком у плече Тягнибока. Треба сказати, що найорганізованішими виглядають саме свободівці: збираються на Інститутській в колону з кількасот людей, крокують на Майдан, Хрещатиком, повертаються на мітинг. І так щоранку. Ще колоною після занять приходять студенти.
Намети стоять на Майдані та на Хрещатику майже до Бесарабки.
Під час техперерви у суботу були в Маріїнському парку -брудно, сніг не прибирався, все тане, стоять похмурими купками, на слова зі сцени не реагують (потім розказали нам, що то у запису по кілька раз на годину одне й те саме - вони вже заморилися реагувати). Після 16-ї масово розходяться. У магазинчиках розплачуються однаковими 50-ками. Купляють пиво та тоніки. На підходах до парку обігнала компашка з 4 парубків - тхнуло перегаром на кілька метрів і вони з лайкою ділилися, що добре, що пішли випити, так просто тут не встояти. До сцени ми не підішли - треба якийсь пароль, нас за цю огорожу у сам вольєр міліція не пустила. Проте звідти не припиняється струмок людей у бік Майдану до кухонь. Я десь з 3-4 години чергування їх легко відрізняла від загалу. На таблички !для гостей - чай та кава, їжа для мешканців Майдану" вони, звісно, не реагували. Голод - не тітка. Годували всіх, зрозуміло.
Кум працює в Міністерстві охорони здоров"я - каже, що о 9 ранку багато хто вже блює під кущиками.
Швидкі допомоги виписують багато гумових рукавичок на чергування - віддають на кухні. У прилеглих аптеках всі присторої вимірування тиску, цукру в крові тощо - віддані на Майдан.
Вночі на понеділок прийшла смс про те, що складають намети антимайдану. Вони дійсно стоять на землі і в умовах потепління фактично - на багнюці.
Були також біля адміністрації недогаранта - хлопці через одного без упину кашляють, всі застужені.
Ще сходили до поваленого леніна - у проломлені головою плити комуняки нанесли червоних гвоздик))) На постаменті дійсно та фраза, яку можна з легкістю приписати Бісмарку))
Пограла на європіаніно)
У будівлі Київради весь день до ночі - літературні читання. Заскочили на хвилинку подивитися, бо були відряджені у той бік купити одноразові рушники та антисептичні спреї.
Дівчата, звітую: купили на кухню 400 пар рукавичок гумових, 20 рулонів 120-літрових пакетів для сміття, 15 рулонів паперових рушників, 2 великі упаковки з паперовими серветками, вологі серветки, антисептики, 35 буханок хліба і блок цигарок для самооборони. Всі чекі збережені. Люди раділи і дякували не стільки тому, що їх прийшли замінити або допомогти руками, скільки за необхідні речі. Отже вам уклін.
На самому Майдані перед сценою були одну годину у суботу на виступі ТНМК і дві години у неділю на віче. Матвієнко, Бурмаку та інших слухали з кухні та підспівували.
Стояти важко. Кожний день - величезний подвиг. Ми хотіли стояти вночі, але десь о 8 годині вечора було зрозуміло, що ноги гудуть і не витримаємо.
Пристойних умов жити на Майдані, звісно, немає. Хто довго протримається митися у душі, переобладнаному з мийки для автівок? А ми бачили і такий. У наметах повний сюр: поки я спілкуюся з жіночкою з Южноукраїнська, яка там вже третій тиждень, чоловік англійською розмовляє з польськими студентами, хтось зазирає і повідомляє, що мікроавтубусом привезли дрова - виходьте розбирати, щогодини гімн - всі встають і співають і все жовто-синє, жовто-синє, жовто-синє: стрічки, прапори на плечах, шапки, шарфи, фарби на щоці, нашийні платки тощо.
Я не знаю, скільки простоїть Майдан. Але це найграндіозніше, що я бачила на власні очі за своє життя. І найгучніше, що котилося Майданом на віче, була відповідь тисяч людей "Героям слава" на вигукнуте зі сцени "Слава Україні!"
Слава Україні!
Фото завантажую.
Ссылка 
для меня в этом нет ни капли ничего обидного. Я рада быть "майданутой", уж лучше так, чем спящей... И последнее время, с удивлением узнаю, что многие мои знакомые уже "майднулись" и не просто под телевизором, а вот только приехали от туда, с горящими сердцами, полные радости, гордости и веры в свою страну и свой народ. Мне даже вчера ленточку "Украина- Евро" вручили с Майдана
, положу к коллекции своих оранжевых лент.
