14.07.14 17:23

Обнаружена могила двух замученных боевиками священников из Славянска, - МВД

Петр Порошенко завел страницу во «ВКонтакте»

Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление».
- Террористами осуществлен минометный обстрел аэропорта в Донецке, контролируемого силами АТО. Потери уточняются.
- Совершен обстрел колонны сил АТО близ н.п.Веселая Гора (Донецкая обл.). Один военнослужащий ранен. Был открыт ответный огонь, о потерях террористов нет данных.

Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление».
- Террористами обстрелян из ПТУР блок-пост сил АТО близ Степановки. Потерь среди военнослужащих нет. Был открыт ответный огонь.
- Дважды произведен обстрел боевиками блок-поста близ Александровска (один раз из стрелкового оружия, второй раз из миномета). Потерь среди военнослужащих нет.

Тут можна не приховувати – ходив, стріляв, вбивав. Вдома – терорист, в Криму – біженець.

Когда-то мы думали, что для того, чтобы стать свободными людьми на своей земле, нам достаточно развалить Советский Союз. Но, видимо, нам придется развалить еще и Российскую Федерацию

Кримськотатарський жарт, літо, 2014

Ти можеш вперто робити вигляд, що нічого не змінилося. Абсолютно нічого. Переконувати себе і вмовляти. Змінити гори, море, кипариси та ялівець може хіба що стихійне лихо. Чи все-таки щось ще?

Ти повторюєш: "Ну, кримнаш". А якщо і не зовсім наш зараз, то "хай їм буде добре".

Я йду з наплічником київським центральним вокзалом . Я обіцяю собі бачити хороше. Я обіцяю собі не радіти чужому горю (у нас на "материковій" Україні свого горя більш ніж достатньо – навіщо нам "їхнє"?). Я обіцяю – не піддаватимусь на провокації.

Потяг прибуває до пункту призначення трьома годинами пізніше запланованого. Дві митниці. На цих довгих зупинках у потязі не працює кондиціонер. Складніше дихати - чи тому що просто літня задуха, чи то дійсно стало складніше дихати.
Російські митники зайшли до вагону з якимсь кучерявим цуценям. В моєму купе жінка старшого віку з Кам'янець-Подільського, яка тільки і чекає, аби митники захотіли перевірити її сумку. В неї нічого там немає, але вона буде відвойовувати кожен сантиметр, поставивши біля сумки свій особистий блокпост. Митники залишають її речі без уваги.

Майже порожній вокзал Сімферополя. Далі все смугасте - триколори,триколори, триколори… "Георгіївські стрічки" розміром з банти першокласниці на лобовому склі будь-якої автівки, чомусь на діжках з вином і усюди, де тільки можна… Їх багато-багато. Так само багато, мабуть, як жовто-блакитних прапорів у Києві. І, здається, значно менше, ніж будь-де у Росії. Чи у всій Росії взагалі.

Клацаєш камерою телефону майже щохвилини. Тебе спочатку дивує все. "Вєжлівий бєтон", який каже "спасібо" Росії. Цитати з путіна, від яких кипить мозок. Припускаю, що проблема в мені, але дуже складно зрозуміти сенс фрази "Крым и Севастополь возвращаются в родную гавань". Я бачила ці білборди раніше в інтернеті. Але тут ця фраза – нелогічна і стилістично крива – на кожному кроці.

Твої друзі проводжали тебе до півострову дитинства зі словами: "Будь обережна і… не привозь нам сувенірів". Їм би ці сувеніри і не сподобалися. Раніше найбільше купували сувеніри з "беркутом", тепер купують з путіним. От путін пестить ведмедя, путін в образі царя, путін їде на ведмеді, путін тримає цуценя, "Крим – Росія", "Крим тепер Росія". Тут я могла б позаздрити. Це ж, мабуть, так весело та цікаво - любити свого правителя.

Ти сидиш у кафешці на набережній. І от тобі приносять салат, який точно нарізали ще вранці. Нас тут двоє. Вечоріє. Ми просили у вас щось смачне. Чекали, читали новини з дому, гірко й так, навіщо ви принесли нам напівкисле? "Живая музыка включена в счет". Це російський шансон, який я хотіла чути менше за все.

"А вы не знаете, а когда Макдональдс опять заработает? ".

Здається, знаю… На окупованих територіях невизнаних республік макдональдсів не може бути. Або так, щоб зрозуміліше.: в радянському союзі не буває Макдональдсів.

Всі ваші картузи "СССР", всі ваші футболки "СССР", вся ваша "ссср"-білизна, що стирчить з-під штанів, всі ваші рекламні борди "спасибодедузапобеду"... В якийсь момент ловиш себе на думці: "Невже після 1945 не було нічого, чим ви (кожен з вас) може пишатися? ". А,так, є. Кримваш. Я читала на магнітах.

На всі мої незлі питання "Як справи? ", чути відповідь – "Зато у нас нет войны!".

Так, ми віддали вас без війни. Немає за що. Або вибачте. Кому як.

Казали, що немає людей на пляжах. А ось подивіться, наче є.

"Это? Так это беженцы с Юго-Востока! Не покупают ничего. Жилье снимают дешево, а сами водку пьют".

Ні, ну там різні люди. Повезли дитину оздоровитися на море. На все літо. Ну, планували не на все: "Мы всегда отдыхаем в Крыму. Просто в этом году немного дольше".

Крим – не спосіб втекти від війни. На кожному кроці втікачі за Сходу передзвонюють кудись і питають: "Бомбили? Розірвало? Загинув?"

Доки ми були в Криму, український прапор замайорів над Слов'янськом , потім над Краматорськом. …Можна вже повертатися додому. Чи не можна?

"Да мне минимум пожизненное светит, если вернусь. - Есть за что? – Ну, есть…".

Тут можна не приховувати – ходив, стріляв, вбивав. Вдома – терорист, в Криму – біженець. Можна знімати житло за мінімальну вартість. А якщо пощастить, то і безкоштовно.

Дуже запам'ятався наш діалог з "біженцем" (до Криму поїхав, але вирішив 90 днів залишатися українцем, а не біженцем). Він розказував, що на барикадах "лише свої". І кадирівці теж свої. "Это наши чеченцы, беженцы из Цхинвали. Они у нас живут, их две улицы. Они мясо рубят". Чеченці з "Цхінвала" (?) рублять м'ясо у Краматорську.

В Криму дуже багато людей з території України. Українців за паспортом. Вони розказують, як носили борщ на барикади "ополченцам", як закривали їх іконами. Вони це розказують з такою самою гордістю, як розказує про свої подвиги у центрі Києва взимку будь-який волонтер Майдану.

Тут вони відчувають себе в Росії. Тут можна не боятися. Тут маю боятися я. Тільки чомусь не хочеться боятися. Минулого разу я була в Криму у березні. Тоді з "материкової України" здавалося, що це сотні гастролерів приїхали в наш Крим. І розказують, як нас ненавидіти. І формальних приводів боятися було більше. Їхні "вежливые" повертали в твій бік дула своїх автоматів і дулом же показували – іди геть. Тепер, вже без автоматів, "йди геть" тобі можуть сказати "просто люди" - не такі "вежливые" і без автоматів.

В Криму особливо важко читати новини про загиблих на Сході. Бо горе потрібно ділити – хоч із кимось. Аби хтось обійняв тебе і тримав за лапу. І ти робив так само.

Чи є тут люди, які бажають смерті солдатам української армії? Так, є. Чи є тут ті, хто чекає перемоги Новоросії? Так, є.

А кримські татари розмовляють з тобою і плачуть за загиблими разом з тобою. І говорять з надією: "Мы надеемся, что Украина быстро закончит с войной на Востоке. И тогда начнет возвращать нас. Надеемся, что нам не придется ждать два-три года…".

І тоді я мовчу. Бо що мені сказати, щоб не збрехати? Що в Україні, яку вони й досі вважають своїм шансом на свободу, я давно не чую розмов про "відвоювати Крим"? Чи розказати про моїх друзів з невизнаної Абхазії, які вже більше 20 років мріють повернутися додому? Чи про моїх знайомих з території невизнаної Осетії, які розуміють, що саме зараз у їхньої Грузії немає змоги воювати, але все одно вірять, от вже скоро буде 6 років як… Чи про Придністров'я, де я була лише один раз, але так і не зрозуміла, чиї ці люди… Що ти скажеш колись депортованим, які вже втрачали свій Крим?
Тут я – самопроголошений посол доброї волі і неофіційний представник всієї України. Тому я нахиляю голову і мовчу. "В Україні глибоко занепокоєні…". Я не знаю, як пояснити, що нас тут не люблять. І поводять себе так, наче ніколи й не чекали. Наче страшне ярмо нарешті подолане. Неначе ми вороги. І особисто я не хочу бути комусь любою примусово.

На паромній переправі у порту "Кавказ" по дорозі до Криму, у штучно створеній довжелезній черзі, тобі пояснюють причину затору тим, що це "Россия. Синоним бардака". Не те, щоб в нас порядок, але…

Твій потяг приїжджає, коли вже мав би рушати до Києва. На сімферопольському вокзалі люди в бронежилетах. Або у формі з нашивкою "вежливые люди". Броніки на вокзалі виглядають так само безглуздо, як на Майдані Незалежності влітку, коли на Сході йде війна. Але броніки та шеврон – символи влади. Можуть перевірити документи і мають допомагати біженцям розселятися. Про це постійно роблять оголошення на вокзалі. Там нас називають "государство Украина".

"Подорожній, коли ти приїдеш в Спарту, розкажи там, що ми лежимо тут, чесно виконавши закон".

Подорожній, коли ти приїдеш в Крим, розкажи там, що ми… хоча ні, нічого не розказуй.

P.S. Тиждень у Криму ми не випускали з рук камери, телефони, планшет. Ми зняли багато історій. Не так багато, як хотілося б, бо й людей не так багато, як того хотілося б самим кримчанам. У нас немає цифр та статистик від чиновників, і взагалі ми не знімали людей в кабінетах в усіх цих краватках та піджаках. Наші герої переважно без одягу - біженці, хіпі, нудисти, геї, росіяни, продавці пиріжків, колишні "ополченці", шахтарі, кришнаїти, екстремали, путіністи, патріоти України та українофоби. Цього тижня ми будемо розповідати про них в ТСН о 19:30.
Наталя Нагорна
журналіст ТСН

Ссылка

"Для бешеной лошади семь вёрст не расстояние", а впереди ведь КРЫМНАШ....)))


В ПОРТУ КАВКАЗ ОРГАНИЗОВАЛИ ПАЛАТОЧНЫЙ ЛАГЕРЬ ДЛЯ ОЖИДАЮЩИХ ПЕРЕПРАВЫ ТУРИСТОВ

Ссылка

По оперативным данным группы «Информационное Сопротивление», сегодня утром по н.п.Снежное (Донецкая обл.) был нанесен авиаудар. Разрушены гражданские объекты. Есть жертвы среди мирного населения.

По нашим данным, со вчерашнего дня (после того, как террористы сбили Ан-26 сил АТО), авиация украинских силовиков вылетов не совершала. Соответственно, данный авиаудар не мог быть нанесен авиацией украинских вооруженных формирований.

Также, по нашим данным, террористы не имеют в своем распоряжении авиатехники, способной выполнять боевые задачи. Хотя ранее лидеры боевиков и российские СМИ утверждали, что у террористической организации «ДНР» якобы есть боевые самолеты.

Таким образом, авиаудар по г.Снежное могла нанести только российская авиация.

Нет никакой гибридной войны.
Я долго думал писать или нет, но решил все же написать. Знаете сейчас стало модно называть события на Востоке Украины «гибридной войной», но знаете нет на самом деле никакой гибридной войны нового типа. Если Украина столкнулось с этим впервые, это не значит что это война нового типа. Да она просто уже ошлифована и апробирована не раз на пост-советских территориях, но она не нова. Итак я лично с аналогичным типом войны столкнулся в далеком 1992 году. Что бы всем было понятно я родился и вырос в городе Сухуми (Абхазия), и именно 14 августа 1993 года на моей Родине начались события которые в итоге мир окрестил грузино-абхазским конфликтом. Все в принципе началось с обычных каких-то недовольство которые искусно раздувались Кремлем. Дальше начали создаваться какие-то параллельные структуры, так появились МВД Абхазии (абхазское, которое подчинялось ВС Абхазии) и МВД Абхазии (грузинское, которое подчинялось Тбилиси), после ВВ Абхазии (абхазское) и ВВ Абхазии (грузинское) и так далее. В общем все это не могло не перерасти в конфликт, но вот сразу же после начала боевых действий угадайте кто появился в помощники абхазской стороне? Правильно казаки и чеченцы. Чеченцев тогда называли добровольцами с Северного Кавказа. Руководил чеченскими ополченцами Шамиль Басаев. Потом потихоньку у Абхазской стороны появилась техника, танки, грады, БМП, БТР. Когда мы говорили что это РФ передает оружие, российские каналы раз от разу цинично рассказывали что эта техника захвачена у грузин. Хотя мы объясняли что у нас танки Т-55, а у абхазской стороны Т-64, но нам отвечали «Вы дураки, это те танки которые отняли у Вас». И все, ничего не докажешь. После месяцев через 6 по Сухуми нанесли первый авиаудар. Мы опять начали честно говорить что это российские военные, но сначала министр обороны РФ Павел Грачев заявил «это грузины сами бомбят Сухуми, и крася на своих самолетах наши красные звезды». Потом нам начали отвечать что это абхазские военные летчики. Тогда даже один высокопоставленный российский генерал пошутил в частной беседе, «ну Вы же понимаете что абхазца военного летчика не существует и в природе, а авиация которая есть у абхазской стороны исключительно конная». Но официально говорилось что мы дураки. Потом был сбит новейший на то время Су-27 который бомбил наши позиции, летчик погиб а труп изъят нашими военными и прокуратурой. И несмотря на наличие всех документов, доказывающих что летчик офицер армии РФ, нам ответили Вы дураки и провокаторы, это постановочные кадры. А летчик – абхазский летчик. А машина не Су 27, а СУ – 25, просто вы необразованные дебила и не можете отличить. И опять все поверили, а мы пошумели-пошумели и поняли что нас не слышат. Потом нам сказали что Вы дураки и Россия вместе с ООН будет миротворцем и остановит войну, потому что Вы грузины, как фашисты, уничтожаете местное население. Дальше все «миротворческие усилия» России продолжились до сентября 1993 года, именно тогда и был взят Сухуми. Брали его российские войска, вместе с абхазскими формированиями, казаками и добровольцами с Северного Кавказа. Когда мы уже потом стали это озвучивать, нам ответили Вы идиоты и трусы, на самом деле войну у Вас выиграло 2 000 абхазских ополченцев, а вы со страха все преувеличиваете, Россия всего лишь миротворец. В итоге Абхазия долго была рычагом давления на Грузию и ее правительства. Пока в 2008 не произошло то что произошло, Россия окончательно сняла с себя маску.
Теперь вот вопрос, мой очень сжатый рассказ ничего Вам не напоминает? Так вот вам ответ что нет никакой войны нового типа, все пройдено уже давным-давно. Думаю такие же истории вам расскажут знатоки конфликтов в Приднестровье или в Карабахе. Просто тогда, большинство даже в Украине, смотрело российские новости и поражалось «какие же фашисты эти грузины». Так вот, теперь братья украинцы надо просто хорошо изучить что РФ творило все это время на наших территориях, проанализировать и не повторить наших ошибок.

не зразуміла це нова інформація чи травнева?

На Арбатско-Покровской линии московского метро сошел с рельсов вагон поезда, по предварительным данным, пострадали более 50 человек. Об этом сообщает Ссылка со ссылкой на правоохранительные органы.

Количество погибших в результате аварии в московском метро возросло до 10 человек.

новость вчерашняя в 23:18 опубликована на Ссылка

Редактори Facebook-сторінки Ангели Меркель назвали навалу коментарів під її постами спам-атакою.Раніше на сторінці пані Меркель з'явилися тисячі повідомлень "Danke Frau Ribbentrop" - "Дякую, пані Ріббентроп", які залишають користувачі, схожі на українських."Шановні друзі сторінки Ангели Меркель, ми зіткнулися зі спам-атакою, котра залишає однотипні коментарі під усіма постами. Нам шкода, що ця маса з'явилася під дописами індивідуальних користувачів", - ідеться в повідомленні, яке з'явилося на Facebook пані Меркель.Редактори кажуть, що вітають "об'єктивні і конструктивні" дописи на сторінці, але залишають за собою право видаляти пости, які порушують закон або містять наклеп, расистські висловлювання чи політичний екстремізм.

АТО: як змінилася ситуація на сході за два місяці (інфографіка)

Со стороны России был совершен обстрел позиций украинских пограничниковОб этом во время брифинга сообщил спикер Информационного центра СНБО Андрей Лысенко, передает Ссылка.«Из автоматического оружия с территории России был совершен обстрел пограничных нарядов на участке отделения пограничной службы Красная Таловка. На этом же участке были взорваны три радиоуправляемых фугаса», - сказал он.Ранее координатор группы «Информационное сопротивление» Тымчук отмечал, что российские войска из приграничных районов обстреливают позиции сил АТО.Как сообщали Ссылка, ранее в СНБО заявляли, что события последних дней свидетельствуют, что Ссылка

На офіційному блозі Держдепартаменту США з’явилось чергове звернення до російського уряду з проханням припинити матеріальну підтримку сепаратистів на сході України та примусити їх до припинити вогонь і звільнити заручників.

Досить дестабілізації

"Ми хочемо, щоб Росія перестала дестабілізувати Україну, окуповувати Крим, частину української території, та дозволила народу України спільно ухвалювати власні рішення щодо майбутнього його країни шляхом демократичного політичного процесу", - йдеться у Ссылка в офіційному блозі Держдепартаменту США.Також у публікації наводяться факти підтримки сепаратистів з боку Росії та нарощування військової присутності на східному кордоні України.Держдепартамент США також твердить про подвоєння кількості російських танків, бронемашин і ракетних комплексів у прикордонних районах. Він констатує підтверджені відеозаписами випадки пересування у Луганську, Донецьку і Краснодоні колон військової техніки сепаратистів, яка, ймовірно, потрапила туди з Російської Федерації. "Росія дозволила представникам "Донецької народної республіки" облаштувати свій військкомат у Москві", - говориться у зверненні.Ще одним фактом, який, на думку американців, свідчить про небажання Москви припинити конфлікт, є ув’язнення українського військового пілоту Надії Савченко у Воронежі.

Можливості для миру

Держдеп США схвально ставиться до намагань української влади та європейських країн встановити мир на сході України. Він позитивно оцінює мирний план президента України Петра Порошенка, який передбачає одностороннє припинення вогню, амністію для сепаратистів, що не вчинили серйозних злочинів, створення робочих місць у постраждалих від конфлікту регіонах, децентралізацію та збільшення впливу місцевої влади.Однак, за словами представників Держдепартаменту США, Росія та її прихильники не скористалися цією "можливістю для миру"."Як постійно повторюють Сполучені Штати та їх європейські союзники, ми закликаємо російську влади припинити матеріальну підтримку сепаратистів, використати свій вплив на них, щоб змусити скласти зброю і припинити вогонь, а також звільнити всіх заручників. Тільки тоді мирний процес в Україні справді може розпочатися", - підсумовують у Держдепартаменті США.

Путін: обговоримо ситуацію в Україні на саміті БРІКС

У свою чергу президент Росії Володимир Путін Ссылка детально обговорити конфлікт в Україні на саміті БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), що запланований на 15-16 липня."Серйозну увагу ми приділимо ситуації в Україні та заходам світового співтовариства, які допоможуть припинити кровопролиття на південному сході цієї країни", - анонсував російський президент 15 липня.Крім того, у своєму інтерв’ю щодо майбутнього саміту очільник Кремля акцентував увагу на тому, що сучасний світ є "багатополярним, складним і динамічним". "Спроби побудувати модель міжнародних відносин, у якій би всі рішення ухвалювались в межах єдиного полюсу, неефективні, час від часу дають збій і зрештою приречені на невдачу", - заявив Володимир Путін.

Чьи руки в крови. Факты российской войны против Украины

Ссылка