ljana03 Активный пользователь
22 сентября 2014
На даний момент вагітність для мене, то двояке відчуття, в якому змішана ціла гама емоцій. Дівчата моі попідростали і з 2 чоловіком завжди була тема народження дитини,але до кінця я не була в ньому впевнена, тобто жив якийсь хробак сумніву. Заробляє, забезпечує, але....я не можу цього пояснити, та і зараз бувають моменти, коли я це відчуваю. Знаю 2 чоловіка все своє життя, весь час він був поряд, підтримував при розлученні, але є така фішка- він любить себе( ми всі себе любимо)))),але своі інтереси, принципи стоять на першому місці і в цьому наші приколи. З моєю самопожертвою ради когось, то мені важко деколи приймати і часто це закінчується моіми сльозами, що він егоіст. Але пізніше до мене доходить, що мені треба приймати таким, яким він і є,але....
Маючи роботу, на якій я себе відчуваю потрібною людству, де вкладаєш частину себе і бачиш позитивні результати, то це так класно...
І десь ти вже згодилася,що спільна дитина, то треба, бо любить він діток, просить, хоче вкладати свою любов ....,що йому 40, а я все тягну... Але сам факт вагітності, то був обух по голові, кровотеча на 9 недільному терміні, поіздка в Кривий Ріг на 20.... ,і я тепер можу сказати, що переживаю за манюню, але сама вагітністьдля мене дається важко, бо нию,мене як не тошнить, то щось кошмарить, тобто такий депресняк. А моі колеги на роботі, працюють,ходять в діловому одязі, я зараз тільки можу одягнути з допомогою чоловіка штани або лосіни.... Думки,ащо я буду робитиз дитиною, як народжу? Я не пам'ятаю,що і як, амоі дівчата можутьхворіти і манюня може заразитися.... От такого плану думки, а для чого мені треба був цей головняк? Страх перед родами і сама вагітність, то якийсь капець для мене. Це буває так раз в тиждень і я хандрю,але заходжу втемку ,читаю про Абрикоску, яку кошмарить, про інших дівчат і розумію, що от яка жага, бажання і сила волі ради одного....отого сокровенного..... І відходить все на задній план, бо час плине, а то так...гормональне)))) Он в Наташі малій вже 3 місяці, я в шоці, Вениному малому більше місяця.....
І це пройде....думаю,що дивлячись,яка буде мала, то вийти на роботу можна і не після 3 років, а раніше, а це все вагітний мозок)
Это такой же врач, как стоматолог, только по другой части тела.Ну и на оффтопили)
раздевалась перед врачами-мужчинами на автомате. Главное, чтобы с ребеночком все было хорошо! 
