Цитата: Ссылка (20 Январь 2014 09:08)
Аля, просто многие протестующие недовольны оппозицией. Не чувствуют одной команды? Понятно, что всё хотят провести в правовом поле, но невозможно держать долго людей на Майдане, власть нагнетает обстановку и т.д. и рассказывать про выборы в 2015 году. Рано или поздно бы прорвало: провокации или сами, ведь люди теперь, недовольны и властью и оппозицией. Согласна?Блин, ещё и погода такая, людям не позавидуешь! конечно мы сидим дома в тепле, но мысленно мы с людьми там!
И всё равно я уверена, что лучше оппозиция, пусть она не всё ещё охватывает и просчитывает, пусть учится и строит всё вместе с народом и видит что может быть, если зажрались! Это однозначно!!! лучше, чем единая банда яныка и рыгов!
Я трошки по технологіях пройдуся, якими розколюють, по струнам, за які чипляють.
Одна команда - це з радянського союзу, де була одна "команда", партія, в якій не могло бути жодних негараздів всередині, а в диких і злих буржуїв - все навпаки, всі між собою гризуться. В усьому цивілізованому світі, де вже є стала двопартійна система, в основних партій є "крила" - радикальніші, консервативніші, прибічники старих і нових лідерів і ідей, це нормальне партійне життя і ніхто не падає в істериці, що "запроданці і домовитися не можуть". В нас в країні є партія, яка демонструє єдність і єдину команду - ПР. Результати її діяльності - закономірні і цілком логічні. Тільки мертве буває непорушним і сталим, тільки від мертвого жжиття не прибуває.
Держать людей на Майдане - ніхто нікого не тримає, всі прийшли самі. Опозиція не планувала і не починала цей Майдан. Не опозиції його і "здавати, розпускати, тримати" і т.д. На перших же Віче лідерам партій було делеговане право говорити від імені Майдану. Віче - це не демонстрація підтримки. Ми не задоволені Радою, яка не створює закони, а тупо голосує за командою, а від Віче очікували того ж - нехай лідери там чарівний спосіб наколядують ,а ми його підтримаємо - не буває казок. З самого початку йшлося про те, що Майдан - це надовго, Саакашвіли наголошував, що навіть їхня м'яка Революція Троянд відбувалася два місяці, а проти них не було надитів, укріплених спецпризначенцями на амфіках.
Власть нагнетает обстановку - іссєсно! Вони працюють на розкіл країни. Західна ніколи не дасть безкарно робити тут кріпосництво чи совок. Аморфну масу надійного електората на сході і півдні підгодовують казочками про те, що вся південна і східна Україна така, як вони. Ага, щаз :) так, ми заляканіші, так, ми здебільшого підтримуємо пошепки, але мапи по мовах спілкування і навчання, мапи Майданів і сполгядання за полицями в магазинах через призму бойкоту наочно показують, що розповіді покращувачів далекі від реальності. Так, реальність теж далека від бажаного, але рух є (треба ж себе чимось підбадьорювати? :))
Недовольны и властью и оппозицией - ось це найзручніше і найулюбленіше для технологів. Там, де немає громадянського суспільства, населення бадьоро все віддає діячам - право та обов'язок приймати рішення і їх відстоювати, відповідальність за все і всіх. З 2010 в суспільну думку активно вводилися тези: всі вони однакові; всі заходи мають бути без флагів і політичних заяв, інакше це піар і маніпуляції; поцарювали одні, тепер мають поцарювати інші; право на демократію - це право раз в кілька років сходити на вибори. Якщо людині багато разів одну й ту ж думко повторити, то потім на неї (думку) можна посилатися, як на загальновідому аксіому, відштовхуватися від неї, як від загального знання. Це зараз і роблять. Це як "всі мужики козли": ті, що повірила, все життя живе з козлами, та, що поржала, як на анекдотом, перепитавши "а всі баби б***і?", живе в щасті з коханим і розчудовим. А після розчарувань підліткових так легко зірватися на це "всі козли", от і наш народ зараз в підлітковому віці як народ вільної країни, як громадяни, а не як нація. Нація - то скоріше прізвище і по-батькові в цій метафорі. Прізвище - якось ідентифікує і атякає на штампи сприйняття ("в них вся родина така" :)), а до по-батькові ще треба внутрішньо дорости, щоб відчути себе частиною роду, а не просто звичайно проговорювати, згадуючи тільки конкретну особу і конкретне обличчя. Як підлітків нас зараз і намагаються розхитати на банальних "наши і іхніє", "та ти шо не пацан" і т.д.
но мысленно мы с людьми там - тобто по-чесному, треба не в загальну колотнечу ще й свої емоції вливати, а саме мислити, шувати, збирати, структуру надавати; працювати на сили гармонії, а не хаосу, даруй на пафосі.
Так, треба навчитися не ідеалізувати і не вішати ярлики. Сприймати по-дорослому - такими, як є. Не викликає зараз жодний захвату. Ок. На роботі, у дворі, серед сусідів всі викликають захват? І що? весь час змінюємо роботу, переїжджаємо і живемо одинаками-аскетами? Ні. Отже можна співпрацювати і співіснувати, обираючи з того, що є, і поступово будуючи те, чого хочеться. Обереженіші, ніж хотілося б, але ті, що тримаються за закони, внутрішні і міжнародні, не геніальні, але однозначно обрали опозиційну бандитам позицію, кращі ніж бандити без освіти, честі і совісті? Як на мене, без сумніву. Тож не мріємо про лицаря у ясних шатах, не по п'ять років вже. Беремо, що є, і докладаємо руку, щоб став таким, щоб всіх завидки взяли :)
Не студентів же вони бояться 
